У дисертації Клименка виявили збіги з працями семи науковців: його звинуватили у плагіаті.
Колишнього міністра внутрішніх справ України та новопризначеного секретаря Ради національної безпеки і оборони Ігоря Клименка звинуватили у плагіаті в докторській дисертації. Автори спеціального дослідження стверджують, що в його науковій роботі виявили десятки випадків неправомірних запозичень із праць російських, білоруських та українських науковців, а окремі фрагменти, на їхню думку, можуть свідчити не лише про копіювання текстів, а й про можливу фальсифікацію результатів досліджень.
Про це повідомляє «Останній Бастіон» посилаючись на дані українського сервісу «Плагіат та фальсифікація в наукових роботах», експерти виявили плагіат на 51 із 414 сторінок докторської дисертації Ігоря Клименка. Зокрема, це становить близько 12% основного тексту роботи.
Йдеться про дисертацію «Теорія і практика психологічного забезпечення професійної підготовки поліцейських», яку Ігор Клименко захистив у Харківському національному університеті внутрішніх справ у травні 2019 року. На той момент він обіймав посаду заступника голови Національної поліції України.
Автори дослідження стверджують, що під час аналізу дисертації виявили текстові збіги щонайменше із сімома науковими працями. Серед них — п’ять робіт російських авторів, одна стаття білоруської дослідниці та одна праця українського науковця. У багатьох випадках, як зазначають аналітики, автор не цитував першоджерела належним чином. Частину текстів він переклав українською мовою, змінив окремі слова або словосполучення, однак зберіг структуру, послідовність викладу думок і навіть авторські висновки.
Ще одним джерелом запозичень, за даними авторів аналізу, стала кандидатська дисертація російського психолога Вадима Кисельова, присвячена антикорупційній поведінці працівників державних установ. Дослідники стверджують, що Клименко переписував окремі уривки, а потім замінював словосполучення «співробітник державної організації» на «працівник поліції» або «курсант».
Такі зміни, як зазначають автори сервісу, іноді призводили до очевидних помилок. В одному з фрагментів після механічної заміни слів вийшло, що курсант може використовувати свою посаду для особистого збагачення, хоча курсанти не обіймають посад і не мають відповідних службових повноважень. Аналітики назвали це одним із прикладів формального редагування чужого тексту без його осмислення.
Ще один приклад стосується так званої авторської методики оцінювання антикорупційної поведінки поліцейських. За висновками дослідників, її основу майже повністю склали матеріали російського автора. На їхню думку, із шістнадцяти запитань лише чотири були додані самим Клименком, тоді як решта повторювали зміст уже опублікованої роботи.
Серед іншого, аналітики приділили увагу статті російського професора Андрія Караяні про психологічну модель службової діяльності. За їхніми словами, на її основі фактично була написана одна з наукових статей Ігоря Клименка, яку пізніше використали і в докторській дисертації. Автори дослідження зазначають, що текст майже повністю повторює російський оригінал. Водночас до нього були додані лише окремі фрази на кшталт «на нашу думку», «виокремлені нами елементи» або «ми вважаємо», що створювали враження власного авторства.
У цій же статті дослідники звернули увагу ще на одну деталь. До переписаного тексту автор додав приклад про незаконний видобуток бурштину в Сумській області. Автори аналізу наголошують, що в цьому регіоні такого явища ніколи не було.
Інший блок зауважень стосується статистичних даних. Зокрема, дослідники порівняли результати, наведені в дисертації Клименка, із показниками, які раніше опублікувала білоруська науковиця Наталія Алексєєнко. За їхніми словами, середні значення, статистичні коефіцієнти та інші числові показники виявилися майже однаковими, хоча дослідження стосувалися різних груп людей, мали різну кількість респондентів і проводилися в різних країнах.
Крім того, автори дослідження перевірили низку наукових статей Ігоря Клименка, опублікованих до захисту докторської дисертації. Зрештою, вони дійшли висновку, що частина цих робіт також містить масштабні текстові запозичення без належного оформлення посилань. Саме ці статті згодом стали основою окремих розділів докторської дисертації.
Нагадаємо, що тема академічної доброчесності українських високопосадовців уже неодноразово ставала предметом громадських розслідувань. Раніше активісти повідомляли про плагіат у наукових роботах колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, ексміністрів освіти Станіслава Ніколаєнка, Лілії Гриневич, Сергія Шкарлета та чинного міністра освіти і науки Оксена Лісового. Утім, серед згаданих осіб Сергій Шкарлет залишається єдиним високопосадовцем, який пішов із посади після оприлюднення інформації про плагіат.
На момент виходу матеріалу Ігор Клименко публічно не коментував висновків дослідження та звинувачень, оприлюднених авторами сервісу «Плагіат та фальсифікація в наукових роботах».