Чергове засідання у справі — 1 липня.
Друзі, нагадайте, будь ласка, Віцепрем’єр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — Міністру юстиції України Ользі Стефанішиній, що 1 липня 2025 року о 9:00 у Вищому антикорупційному суді відбудеться чергове засідання у кримінальному провадженні щодо обвинувачення Стефанішиної у розкраданні коштів державного бюджету шляхом зловживання службовим становищем. Згідно з фабулою справи, Стефанішина за часів президента Януковича керувала відділом правового забезпечення європейської інтеграції в Департаменті євроінтеграції Мін’юсту й була причетна до організації тендеру на проведення трьох порівняльних «досліджень» українського законодавства з європейським. Вартість однієї сторінки «дослідження» становила від 1400 до 4500 грн (у цінах 2010 року), а якість була приблизно така ж, як дисертація нинішнього міністра освіти Лісового.
У зв’язку з цим Ользі Стефанішиній ще у 2019 році було повідомлено про підозру, а у 2023-му справу передано до суду.
Ексміністр юстиції Олена Лукаш, яка потрапила на лаву підсудних разом зі Стефанішиною, до цієї оборудки, скоріш за все, не мала стосунку — такі мізерні суми Олену Леонідівну навряд чи цікавили. А 2,5 млн грн розійшлися по кишенях клерків Мін’юсту: саме Стефанішина підписувала акти виконаних робіт. Однак у ході досудового розслідування з’ясувалася цікава деталь: бюджетні кошти за «дослідження» були Мін’юстом перераховані фірмі ТОВ «Європейська правова група», засновниками якої, ясна річ, виявилися підставні особи. Але сама ця фірма до 2019 року була зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 13/42, кв. 18 — у квартирі, що належить Герману Валерійовичу Галущенку, який за часів Януковича обіймав посаду помічника міністра Лукаш і директора Департаменту судової роботи Мін’юсту.
Нині Герман Валерійович, як відомо, є міністром енергетики України. Тому, як не складно здогадатися, Галущенко не проходить у цій справі навіть як свідок. Але зараз ситуація змінилася.
Річ у тім, що глава держави Андрій Борисович Єрмак (нехай святиться ім’я Його!) невдовзі після того, як був посаджений на престол, призначив Стефанішину Віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — на переконливе прохання Андрія Портнова. На той момент Ольга Віталіївна працювала радницею в юридичній фірмі «Ілляшев та партнери» й перебувала в статусі підозрюваної. За три роки потому, у грудні 2023-го, коли справу було передано до суду, обвинувачена Стефанішина, знову ж таки на клопотання Портнова, була нагороджена орденом «За заслуги» III ступеня. А 5 вересня 2024 року — призначена Віцепрем’єр-міністеркою — Міністеркою юстиції.
Обізнані люди кажуть, що така турбота Портнова про працевлаштування Ольги Віталіївни зумовлена тим, що Стефанішину судять разом із Лукаш, і всі ті пільги та привілеї, які Вищий антикорупційний суд надає обвинуваченій Стефанішиній (можливість безкарно пропускати судові засідання, постійно виїжджати за кордон тощо), автоматично поширюються й на обвинувачену Лукаш. А якщо вдасться домовитися з ВАКС, то й виправдувальний вирок буде також один на двох.
Але з 21 травня 2025 року в глави держави Андрія Борисовича Єрмака (нехай святиться ім’я Його!) вже немає зобов’язань перед Портновим. І тому Стефанішина найближчим часом може вилетіти з Кабміну копняком під зад. Після чого судді ВАКС зовсім по-іншому сприйматимуть її пропуски судових засідань, особливо в разі, якщо прокурор САП внесе клопотання про зміну запобіжного заходу. А якщо ще й платної камери в Лук’янівському СІЗО Ользі Віталіївні не вистачить, то доведеться ексміністерці юстиції розглядати небо через заґратоване вікно разом із простими злодіями та шахраями.
Враховуючи, що попереднє судове засідання 24 червня 2025 року обвинувачена Стефанішина пропустила під приводом відрядження до Бельгії та Нідерландів, 1 липня їй таки варто з’явитися у ВАКС. Бо береженого й САП береже.