У Теотіуакані виявили сліди кількох давніх землетрусів. Перші із них сприяли процвітанню міста, а останнє — його остаточному занепаду.
Станом на тепер науковці не мають повного розуміння причин руйнації так званого «міста богів». Раніше припускалося, що до Теотіуакана прийшли зовнішні вороги, які пограбували його та розбили священні статуї у храмах.
Потім після кількарічних розкопок стало зрозуміло, що зруйновано в основному центр міста, де жили правителі. З'явилася гіпотеза, що населення голодувало (можливо через посухи, пов'язані зі зміною клімату — прим. ред.) і жадало соціальної справедливості.
Автори нової роботи, оприлюдненої на шпальтах галузевого видання Journal of Archaeological Science, висунули свою версію подій. Зазначається, що у період розквіту і падіння Теотіуакана відбулося відразу кілька мегаземлетрусів, кожне з яких по-своєму вплинуло на долю міста.
Перший великий зсув ґрунту стався у 100-150 роках після Різдва Христового, його інтенсивність дослідники оцінюють у VIII-IX балах макросейсмічних шкал MMI та EMS. На думку геологів, такі серйозні поштовхи змусили мешканців Теотіуакана замислитися про міцність будівель, що зводяться ними.
Найвідоміші споруди — піраміди Місяця та Сонця, храм Кетцалькоатля — збудовані як сейсмостійкі; вони всі мають чотирикутну форму та широку основу. Відтак, їхню появу слід датувати після першого землетрусу.
Наступний велике тремтіння землі сталося між 225 і 275 роками, й було досить серйозним, щоби пошкодити величезні піраміди. Вони не впали, але деякі плити зі стін обсипалися до підмурівків.
Жителі Теотіукану тоді врахували отриманий досвід і при ремонті закріпили плити дещо іншим чином, надавши будовам більшої стійкості. У проміжку між 400 і 525 роками стався щонайменше ще один землетрус, зазначили науковці.
Але оскільки надійно датованих археологічних ознак землетрусів цього періоду вкрай мало, то, можливо, їх було два і вони спричинили вже серйозні руйнування міської забудови. Якщо оселі руйнувалися, а храми стояли, це могло викликати питання у населення та спровокувати напади на споруди поряд із храмами (житла аристократії).
Нагадаємо, що до середини VI століття належать перші випадки смерті від голоду серед жителів Теотіуакана. Остання ж зафіксована сейсмічна катастрофа, на думку авторів роботи, відбулася не пізніше 600 року.
Щоправда, дослідники наголосили — археологічні свідчення землетрусу для цього часу нечисленні, але масштабні. Наприклад, повністю зруйнувалися західні сходи храму Кетцалькоатля (верховного бога), що могло символізувати кінець Теотіуакана.
Насамкінець медіаагенція «Останній Бастіон» закликає читачів пам'ятати про те, що харків'янин Юрій Кнорозов першим у світі дешифрував писемність жителів півострова Юкатан. Опісля нього цивілізацією майя зацікавилися інші.