Чи є якийсь зв'язок між цивілізацією майя і... Україною?
Харків'янин Юрій Кнорозов першим у світі дешифрував писемність жителів півострова Юкатан. Опісля нього цивілізацією майя зацікавилися інші.
На барельєфі (див. знімок нижче — прим. ред.), якому більше тисяча років, ви можете бачити одного з правителів народу майя. Його ім'я у перекладі на українську мову означає «Променистий звір-яґуар».
Знайдений цей артефакт поблизу мексиканського міста Паленке, яке давні майя називали Лакам Ха, що значило «велика вода» (бо довкола цього міста справді багато джерел і водоспадів). Але давайте про інше...
І це загадкове письмо древніх майя багато століть залишалося абсолютно незрозумілим. Проте так тривало доти, поки українець Юрій Кнорозов із Харкова не розшифрував ці таємничі письмена.
Причому він роками мізкував над чим над вітієватими хитросплетіннями тих зображень, зіставляв з уже відомими писемними системами. Кнорозов шукав якихось закономірностей у розміщенні тих знаків, по вуха вліз у релігію і ритуали майя, щоби хоч якось наблизити своє сучасне розуміння до світорозуміння того давнього народу.
І, врешті, на захисті своєї дисертації у 1955 році він публічно (за присутності десятків своїх колег по цеху), оголосив про те, що йому, ймовірно, вдалося дешифрувати писемність майя. Це одразу викликало справжній фурор, і не лише у науковому світі.
Правильність прочитання Кнорозовим рукописів майя визнали тоді провідні наукові світила світу, а самого нашого видатного співвітчизника почали запрошувати на найважливіші світові наукові симпозіуми та конференції. Але...
Юрія Кнорозова банально не випускали за межі СССР! Совєцькі спеціальні служби пильно відстежували кожен його крок, кожну його публікацію і шерстили все його службове і приватне листування.
От цікаво, а звідкіля у тих синьопогонних службістів з'явилася така увага і до самого дешифрувальника і до його відкриття? Звідки та за яких обставин Кнорозов роздобув ті книги із публікаціями рукописів майя, над прочитанням яких він стільки працював у наступні роки?
Цю обставину совєцькі історики у 1950-х роках пояснювали тим, що, буцім-то, 1945 року у Берліні харків'янин знайшов ці книжки в «охопленій полум'ям бібліотеці», вирятував їх і, як військовий трофей, привіз до себе. Дивина, та й годі.
Але потім Юрій Кнорозов усе це заперечував наполягаючи на іншій версії: «...Книжки лежали у скринях підготовленої до евакуації німецької книгозбірні у Берліні, звідки їх забрали радянські офіцери». Однак, і у цьому випадку ми не знаємо, як ті книжки про рукописи майя, потрапили до рук вищезгаданого українця.
А мова йде про найбільш важливі з них:
- публікацію Брассером де Бурбурою рукопису «Повідомлення про справи в Юкатані», написаний францисканським ченцем XVI століття Дієґо де Ланда;
- текст унікального «Кодексу майя» із ґватемальської публікації братів Віллякорта.
З усього цього, якось мало віриться, що совєцького офіцера могли зацікавити ці книжки та ще й з такою малозрозумілою тематикою. Отож, на нині оте питання: звідки до Юрія Кнорозова потрапили основні матеріали, що стосуються писемності майя, досі залишається малозрозумілим.
Але, тішмо себе тим, що наш відомий співвітчизник відкрив світові давно забуту писемність. І вже сьогоднішні дослідники, за його системою, добре навчилися відчитувати всі збережені старожитності майя, які містять у собі такі письмена.
Насамкінець слід пам'ятати, що харків'янин Кнорозов вивчив джерела, систематизував 355 ієрогліфів і віднайшов правильний спосіб їхнього прочитання. У 1995 він був нагороджений орденом Ацтекського орла, який вручається урядом Мексики іноземним громадянам за виняткові заслуги.
