Відразу за приєднанням Фінляндії, потім Швеції, до Північноатлантичного альянсу, на Заході спрогнозували появу власного внутрішнього озера.
Дійсність виявилася суворішою за гучні заяви, бо про оборону цього вигаданого «озера НАТО» ніхто навіть не подумав. Станом на зиму 2024-2025 року найбільшою загрозою Балтійсько-Скандинавського регіону сталі постійні гібридні атаки РФ.
Розуміючи наслідки, країни-учасниці НАТО вирішили збільшити свою присутність у Балтійському морі. Особливо після того, як Фінляндія затримала нафтовий танкер «Eagle S», запідозрений у приналежності до горезвісного «тіньового флоту» росії.
«Це незвичайна ситуація для оборонного й до мозку кісток переляканого Альянсу. Тому лідери Естонії та Фінляндії скликали у Гельсинкі на тижні регіональний саміт НАТО. Серед іншого вони обговорили можливі відповіді на диверсії та погрози з боку «тіньового флоту» РФ. Простої словесної реакції вже замало», — пояснив ситуацію професор Норвезького університету оборони Тормод Гейєр.
НАТО погано справляється із гібридною війною — насамперед члени Альянсу стурбовані стримуванням росії та боротьбою із нею у можливій конвенційній війні із застосуванням збройних сил без жодного ядерного потенціалу. Обриви кабелів на дні Балтійського моря не випадковість, як і підриви газогону «Північний потік» (усе це може бути спланованою операцією Кремля).
За допомогою подібних диверсій та різних заходів впливу РФ намагається залякати мешканців північноєвропейських країн. Західні аналітики переконані, що це може створити такий політичний клімат, який сприятиме периферійним, маргінальним і вкрай радикальним партіям, послабивши панівний політичний центр і поляризувавши суспільства.
«За минулі 15 місяців у Балтійському морі було три випадки передбачуваного саботажу підводних ліній електропередачі, кабелів передачі даних та газогону, коли корабельні якорі відривали інфраструктуру від морського дна. Посадовці НАТО, а також ЄС, не дарма зібралися у Гельсинкі на зустріч із лідерами країн, розташованих у Балтійсько-Скандинавському регіоні, бо саме вони у полі зору ініціаторів гібридних атак», — коментує ситуацію представник Європейської комісії із цифрових технологій Генна Вірккунен.
Естонський прем'єр-міністр і фінляндський президент спільно закликали союзників збільшити військову присутність у Балтійському морі. Головна мета — донести суб'єктам, які стоять за гібридними атаками, що за ними не лише стежать, але й готові «обнуляти» у разі потреби (якщо, звісно ж, старші західні партнери дадуть дозвіл).
Старший викладач Шведського університету оборони Маґнус Кристіанссон вважає посилення присутності НАТО у Балтійському морі та саміт у Гельсинкі сигналами нахабній Москві. Мовляв, союзники показують, що пошкоджені кабелі є чимось екстраординарним, з чим не можна миритися і колективна підтримка тільки зростатиме, додав фахівець.
Своєю чергою, медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам, як у Балтійському морі російський корабель обстріляв німецький гелікоптер. Як вдалося з'ясувати, обстріл було здійснено (поки що) сигнальними боєприпасами.