Україна, як повідомляється і як годиться, посилює захист північного поребрика.
Події на наших околицях, буквально – за повіткою, змушують навіть записних інтеграторів замислитись над доцільністю омріяного членства українців у шляхетному товаристві західних народів, що аж світяться благородним усвідомленням своєї високої цивілізаційної місії. Авжеж, мріємо, як з віку ведеться, трохи підтоптатися на чужій благодійності. Відмахуючись від сумнівів у шляхетності нащадків творців Мюнхена-38.
Те, що сьогодні твориться на білорусько-польському і білорусько-латвійському кордоні, не лише наслідок агресивної схибленості двох відморозків. Доставку зрадників ісламського світу з Багдада і Стамбула на землі обітовані було доручено Белавіа, і льотчики пахали як прокляті – щодень по декілька рейсів, Білорусь щодоби приростала тисячею «туристів».
Зрадників доставку, зрадників. Бо як назвати тих, котрі посилають свого Магомета на фік і, замість раювання з незайманками, пішодралять до «нечистих колонізаторів»?
Хтось іншого чекав від тандему Недопалка з Лукою-фрі? Ми особисто чекаємо на ще паскудніше. Кадебня увірувала у здійсненність диявольської місії щодо розвалу Євросоюзу і, будьте певні, оця веремія з переселенням курдів, афганців, іракців, сирійців і малійців до «метрополії» – квіточки. А ягідка поспіє, коли виведений із себе поляк-прикордонник застрелить обкуреного мігранта.
Україна, як повідомляється і як годиться, посилює захист північного поребрика. Туди направлені курсанти з вівчарками, йдуть навчання на місцевості у форматі «стєнка на стєнку».
Та з огляду на суцільний дилетантизм зеленої так званої влади, ви вірите, що підняті над українсько-білоруським Поліссям патрульні Diamond DA42, Ан-24, Ан-26 і Ан-72П щось побачать у болотах над Прип'яттю? Онде влітку під сумським Краснопіллям «оглядини» тамтешньої прикордонної служби п'яними есбеушниками закінчилися нищівною поразкою доблесних стражів і автоматами, розкиданими кукурудзою…
Нехай би мова йшла про якусь дорожню карту, на якій жаданого Брюсселя впритул не видно, чи розтягнуте на півстоліття асоційоване до ЄС напівчленство, це – одне. У цьому випадку міграційну перевалку ісламського світу через Мінськ до баварського Октоберфесту можна було б прирівняти до акту відплати божевільної донбаської леді за розіп'яте хлоп'я – фейк-одноденка.
Чи й не дивина для ситого, по вінця наповненого класним пивом бюргера! Щось набридливе дзижчить йому із задвірок цивілізації.
Тут же абсолютно суверенну, наглухо захищену статтею 5 Північноатлантичного договору польську територію дійсного члена НАТО відкрито, з ножицями по металу наперевіс штурмують інсургенти, найняті двома вурдалаками!
І що? Європейські чиновні ліваки суголосно висловлюють занепокоєння з приводу того, що безбашенному близькосхідному маргиналу поляки можуть писок начистили! Ой, леле, наших б'ють! У Талібані – люди! Право на хрестові походи алаверди! Пропустіть, пся крев, наших братів-«грудничків» до Баварії!
Офіційні побоювання виголошуються пошепки, одведи й одступи – Кремль почує. Має рацію прем'єр Великої Британії Борис Джонсон, коли питає у Європи, що їй важливіше – російський газ чи мир і Україна?
Тільки запитання у нормального мужика риторичне, щось на кшталт: «Хотят ли русские войны?». З усього виходить, що Євросоюз ось-ось введе санкції проти «агресивної» Польщі, котра на поріг власної хати не пускає бандита.