Причина такого явища, на думку глибоководних дослідників, полягає у повній або майже повній відсутності кисню, який сприяє розкладанню.
Добре збережені уламки кораблів знаходяться у так званій "мертвій зоні" між українським островом Зміїний та болгарським містом Созополь.
Такі відомості повідомляє інформаційна агенція "Останній Бастіон" із посиланням на авторитетний міжнародний науковий журнал "Archaeology".
Вперше міжнародна команда моряків і дослідників занурилася у глибини західної частини Чорного моря у 2015-2016 роках, після чого подібні експедиції стали постійними й відбуваються щороку влітку.
Станом на січень 2023 року відомо про щонайменше 40 добре збережених кораблів, зокрема давньогрецьких суден і турецьких галер доби Османської імперії, каркаси яких лишаються недоторканими.
«Під час першої експедиції з картографування дна між Созополем і Констанцою наша команда зробила приголомшливе відкриття. За допомогою гідролокатора та дистанційно керованих транспортних засобів ми виявили дерев'яні кораблі різних епох, які охоплюють 6 000 років історії людства.
Власне, що характерно, коли останній льодовиковий період закінчився приблизно 12 000 років тому, Чорне море насправді було Чорним озером. У міру зростання температури та підвищення рівня моря солона вода із Середземного моря почала виливатися через скелю у протоці Босфор, спричинивши перетворення озера у море. Це і послугувало стартом для мореплавства.
Крім того, кисень на дні Чорного моря нижче 150 метрів у зв'язку з цим упав до 0°C. Вказана температура ідеально підходить для збереження органічних матеріалів. Особливо, коли йдеться про дерев'яні кораблі», – зауважує директор Центру морської археології Саутгемптонського університету доктор наук Джон Адамс.
У більшості морських вод деревина та мотузки є одними з перших, що розкладаються, але незвичайний хімічний склад води Чорного моря різко сповільнює будь-які темпи розпаду матеріалів на частинки.
«Деревина деяких кораблів настільки добре збереглася, що на окремих дошках все ще було видно сліди від долота й інших робочих інструментів. Такелажні матеріали, котушки мотузок, каси, керма та навіть різьблені дерев’яні декоративні елементи пережили століття майже неушкодженими. Ніхто раніше не бачив нічого подібного», – каже пан Адамс.
Хоча історичні тексти та ілюстрації дають деяку інформацію про зовнішній вигляд і методи будівництва торговельних суден у різні періоди, науковець сподівається, що надзвичайне збереження цих уламків дозволить археологам незалежно на власному досвіді перевірити історичні записи.
Окремо "Останній Бастіон" нагадує читачам, що перші човни для мореплавства люди винайшли 100 тисяч років тому, тобто, у часи існування неандертальців.