Плани оголосити про великий пакет військової допомоги Україні на саміті в Брюсселі 6 березня провалилися ще до початку зустрічі.
Попри все, що сталося за шість коротких тижнів після повернення Дональда Трампа до Білого дому, саме це є майже всім, що лідери Європейського Союзу змогли запропонувати Володимиру Зеленському на екстреному саміті в Брюсселі в четвер.
Так, вони обговорили плани щодо зміцнення оборонного сектору ЄС, але — і в короткостроковій перспективі це, мабуть, найважливіше — їм не вдалося домовитися про жодні нові зобов’язання щодо посилення позицій України в найближчому майбутньому.
Київ бореться з припиненням військової допомоги та обміну розвідданими з боку США, оскільки адміністрація Трампа посилює тиск на Зеленського, вимагаючи швидкого мирного врегулювання з російським диктатором владіміром путіним. Напередодні зустрічі в Брюсселі дипломати країн, які твердо підтримують Україну, висловлювали надію, що саміт принесе нові зобов’язання щодо зміцнення позицій Києва.
«Ми повинні підтримувати Україну зараз більше, ніж будь-коли», — заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас перед надзвичайним самітом.
Однак після 10 годин переговорів і попри публічну підтримку Зеленського — який виступав перед журналістами в супроводі керівників двох найвищих інституцій ЄС, Урсули фон дер Ляєн і Антоніу Кошти — остаточні висновки, узгоджені національними лідерами, зосередилися лише на колективних зусиллях щодо розвитку розрізненого оборонного сектору.
Розділ про Україну навіть не був схвалений усіма 27 членами через опозицію прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який не приховує своєї підтримки путіна і заздалегідь заявив про незгоду з цим пунктом.
Інші члени ЄС відхилили будь-які припущення про розкол. «Він робив так і раніше», — сказав журналістам канцлер Німеччини Олаф Шольц. «Це не підриває Європейський Союз».
Без Угорщини 26 країн підписали заяву щодо України, яка встановлює червоні лінії для майбутніх мирних переговорів, закликає до вступу Києва до блоку і передбачає майбутню військову допомогу без конкретних цілей.
Це сталося не через відсутність спроб з боку Зеленського.
Вдягнений у свою фірмову чорну військову форму, яку Трамп висміював під час минулого тижня у Вашингтоні, український президент виклав список нагальних потреб під час виступу в брюссельській будівлі Юстуса Ліпсіуса.
Він описав щоденні повітряні атаки росії на українські міста, закликав Європу «прискорити» створення фінансового інструменту для підтримки Збройних Сил України. Він також вимагав нового пакету санкцій проти росії і наполягав на тому, що ЄС має рухатися вперед із планами щодо вступу України до блоку до 2030 року.
«Досягнення «миру через силу» вимагає, щоб Україна перебувала в найсильнішій можливій позиції, маючи власні потужні збройні та оборонні можливості як ключовий елемент», — йдеться у заяві, підписаній 26 лідерами. «Європейський Союз залишається відданим, у координації з однодумцями та союзниками, забезпеченню посиленої політичної, фінансової, економічної, гуманітарної, військової та дипломатичної підтримки України та її народу».
Дипломат ЄС, який говорив на умовах анонімності, захищав плани щодо збільшення військової допомоги Україні. Робота над майбутніми пакетами озброєнь триватиме в рамках коаліції країн, готових допомагати, до якої можуть увійти й не члени ЄС, зокрема Велика Британія.
Перед самітом Каллас намагалася згуртувати країни ЄС навколо ініціативи залучення щонайменше 20 мільярдів євро військової допомоги для України у 2025 році, згідно з кількома дипломатами. Однак, незважаючи на тривалі переговори, цю ініціативу не вдалося узгодити одноголосно.
Під час закритих обговорень Каллас наголосила, що блок має зосередитися на наданні зброї Україні, а не лише на її закупівлі для власних потреб, повідомили двоє дипломатів ЄС.
Зеленський усе ж отримав кілька конкретних зобов’язань у четвер, хоч і не від ЄС. Норвегія пообіцяла збільшити пряму військову допомогу Україні до 8 мільярдів євро на 2025 рік, що більш ніж удвічі перевищує її попередні зобов’язання.
Головне питання щодо майбутнього України — чи зможе ЄС замінити або компенсувати припинення військової допомоги та обміну розвідданими зі США.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал підняв це питання під час закритих дискусій, за словами офіційного представника ЄС, запитавши: «Чи зможемо ми впоратися самотужки?»
Відповіддю була тиша.
Країни ЄС загалом зобов’язалися надати Україні більше фінансової та військової допомоги, ніж США, з моменту повномасштабного вторгнення росії три роки тому. Ця підтримка продовжуватиме надходити в найближчі місяці, а на 2025 рік уже виділено близько 30 мільярдів євро фінансової допомоги через кредити, забезпечені замороженими активами росії.
Але припинення військової підтримки США залишає величезну прогалину в здатності союзників підтримувати Україну, особливо у сфері розвідки та наведення високоточної зброї.
«Припинення обміну розвідданими має надзвичайно велике значення для України», — сказав полковник Філіп Інгрем, колишній офіцер британської військової розвідки. «Це означає втрату доступу до даних про цілі для далекобійних ракет, а також перехоплення ворожих ракет і дронів. Країни ЄС просто не мають значних стратегічних розвідувальних можливостей».
Після завершення саміту стало зрозуміло: збереження безпекових гарантій США для Європи стало головним пріоритетом для лідерів ЄС, а посилення позицій України на полі бою та за столом переговорів залишилося на другому плані.