Created with Sketch.

Наш єдиний союзник — наша власна армія

04 березня, 07:17
Фото: Facebook

Українцям давно слід було припинити бути інфантильними патерналістами, яким усе щось не так. Нація і країна потребують згуртованої єдності.

Перед 1991 роком ми не дослухалися «Kyiv Chicken Speech» і не відмовилися від Незалежності. Маємо її досі, а далі ми повірили Будапештському меморандуму і здали ядерку, якою тепер нас же і лякають.

У 2014 та 2022 роках нам розповідали про потребу домовлятися, бо ж «Київ за 3 дні», — і так вже триває 11 років. Так, буде складно, чудово що Європа, поки переважно на словах, з нами...

Пробачати зневагу було б зрадою Революції Гідності. Тож план для кожного індивідуальний:

  1. Збройні Сили України чи підготовка до них.
  2. Підтримка фронту тим і там, де це можливо.
  3. Посилення тилу всіма силами, зокрема активізація євроінтеграції.

Дякуємо американському народу за допомогу всі ці роки, мусимо поважати ваш вибір. Зрештою, ми теж Яника обирали, правда потім і проганяли.

Але, якщо вчорашні дорослі перетворюються на гопників, дорослими треба ставати самим. В єдності сила — у силі перемога.
Читайте також
Збирати. Допомагати. Захищати. Якщо ми здамося — нас не пожаліють
Опінії
«Павутина»: ескалація буде максимальною, але це шанс для виходу з війни
Опінії
Війну, як відомо, виграють великі батальйони
Опінії
Україна пропонує гроші та пільги поколінню Z за службу в армії
Війна
Поки Москва чекає, ми рахуємо дрони поштучно
Опінії
Хтось приніс квіти. Ми принесли Волю
Позиція