Національний Банк України випускає пам’ятну монету на честь Героя України Василя Сліпака
НБУ випускає пам’ятну монету на честь видатного оперного співака, учасника Революції Гідності та бойових дій на Донбасі Героя України Василя Сліпака.
Про це в понеділок, 7 червня, повідомив пресцентр НБУ.
На аверсі монети розміщено:
На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено соловейка на стволі автомата, стилізовані гілки дерев (угорі та внизу).
Офіційна дата введення в обіг монети – 21 червня. Монету вже можна замовити онлайн. Її випустять тиражем у 35 000 штук.
Василь Сліпак – український оперний співак (бас-баритон), соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник бойових дій під час війни на Сході України, позивний «Міф».
Народився у 1974 році Львові. Все його життя було пов’язане зі співом. Дев’ятирічним хлопчиком він прийшов до Львівської державної академічної хорової капели «Дударик» і співав там до 1994 року. Разом з капелчанами виступав на провідних концертних майданчиках як України, так і світу (Національна опера України, Національна філармонія, Карнегі-Хол, собор Паризької Богоматері концертні зали Канади, Італії Голландії, Бельгії, Швейцарії, Прибалтики). Потім закінчив Львівську консерваторію.
Ще під час навчання брав участь у багатьох музичних конкурсах та проєктах. У 1997 році успішно подолав конкурсне випробування на вступ до складу Паризької національної опери. Його голос дав змогу йому почати успішну сольну кар’єру у Франції та Європі.
Майже двадцять років Василь Сліпак прожив за кордоном. Свої останні концерти він дав 25-27 травня 2016 року у храмі Святої Трійці в м. Ліоні (Франція). Найулюбленішою арією Василя була партія Мефістофеля в опері Шарля Гуно «Фауст». Саме звідси з’явився і позивний «Міф», з яким Василь Сліпак воював на передовій. Але його улюбленою піснею була ніжна і лірична «Місяць на небі…»
Був відомий своєю волонтерською діяльністю, численними справами в царині доброчинності. Ще на початку 90-х, відразу після проголошення незалежності, Василь Сліпак із братом Орестом були серед перших, які долучилися до руху «Віра і світло», солідаризуючись із людьми з особливими потребами.
Під час Революції гідності мав контракт в Опері, і не міг вилетіти до Києва. Втім, став активним учасником усього, що відбувалося в діаспорі: підтримав Паризький Євромайдан, постійно відправляв на Майдан передачі з гуманітарною допомогою, збирав гроші, влаштовував благодійні концерти.
Коли на Донбасі почалася війна, створив благодійну організацію «Fraternité Ukrainienne/Українське братство», допомагав українським захисникам, познайомився із вояками Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», згодом сам долучився до них. «Я пропустив Майдан, але війну не пропущу», - сказав Василь.
Він не пропустив війни, так само як вона не пропустила його. Тричі був на фронті. Уперше поїхав на війну у травні 2015 року. Воював у Пісках у районі Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу. Повернувся пораненим. Вдруге поїхав на фронт у вересні 2015 року, у Водяне, на лінію зіткнення, у жовтні повернувся до Парижа.
В червні 2016 року знову поїхав на Донбас. Планував залишитися там на пів року. Але 29 червня 2016 року загинув у бою від кулі ворожого снайпера. Поховали героя на Личаківському кладовищі Львова.
У лютому 2017 року Василю Сліпаку посмертно присвоїли звання Героя України.