Чому в Україні сотні мільйонів доларів викидаються на вітер повітряної війни, коли є більш ефективні рішення і більш успішні команди?
Цієї ночі, 14 березня 2025 року, відбулася знакова подія, яка, безумовно, буде відігравати не тільки велике значення в російсько-українській війні, а й у всіх військових конфліктах першої чверті 21 століття.
Цієї ночі українські ударні дрони вперше з 23 серпня 2023 року (минуло 569 днів, або майже 19 місяців) атакували центр москви.
Атакували успішно - противник заявляє про чотири збиті безпілотники; російські соцмережі та місцеві ЗМІ стверджують, що на землі було щонайменше 8 вибухів.
Московський регіон до межі перенасичений засобами ППО і РЕБ, тому набагато простіше долетіти до бази стратегічних бомбардувальників в Енгельсі або до нафтопереробного заводу в Туапсе.
І тут питання не у відстані до цілі, а у спроможності безпілотника, його технічних рішень, алгоритмів, закладених у його програму, його штучного інтелекту в автономному режимі в умовах жорсткої протидії досягти району цілі та виконати ефективну атаку.
11 березня 2025 року відбулася, як стверджує противник, «наймасованіша атака українських дронів на московський регіон», у якій брали участь щонайменше 91 апарат (за кількістю заявлених «збитих»). Загалом було збито, за заявами ворога, понад 300 дронів, запущено близько 400.
Жоден з українських безпілотників 11 березня 2025 року не досяг кордонів Москви. Відомо про кілька влучань у житлові будинки і в об'єкти логістики, при цьому коефіцієнт ефективності акції 11 березня не перевищує 1%.
Тобто, якщо брати середню ціну дронів, запущених 11 березня, близько 100 тисяч доларів (це правда), то загальні витрати запуску 400 безпілотників склали 40 млн доларів за одну ніч. З них тільки не більше одного відсотка дронів кудись потрапили (не були збиті або заглушені). Тобто, викинувши на вітер 40 млн доларів, Україна отримала натомість не більш як 400 тис. доларів збитків ворога, не враховуючи витрат на утримання команд безпілотників дальнього радіусу дії.
Навпаки, 14 березня 2025 року в атаці на Москву, за даними супротивника, брало участь лише близько 10 безпілотників, при цьому орієнтовно 8 із них перетнули кордони імперської столиці, а 4 вибухнули в безпосередній близькості до московського кремля.
Звідси запитання - хто і яким чином зміг пробитися через чотири контури перенасиченої засобами виявлення і ураження системи протиповітряної оборони москви, якщо ні ГУР, ні СБУ, ні СБС не взяли на себе відповідальності за цю акцію?
І чому в Україні десятки і сотні мільйонів доларів викидаються на вітер повітряної війни, коли є більш ефективні рішення і більш успішні команди?