Перша небесна жінка-військовослужбовець Батальйону «Карпатська Січ» імені Олега Куцина. Свою смерть вона зустріла у бою, як козачка.
Трагічну звістку з передової передав її побратим, фронтовик-«свободівець» Руслан Андрійко. Незламна 36-річна німкеня Савіта Діана Ваґнер, яка мріяла стати українкою, бо жила Україною, віднині спочиває у Вальґалі разом з іншим героями.
Смерть забрала її безпосередньо на полі бою під час порятунку поранених колумбійських воїнів-добровольців, які також зголосилися сприяти перемозі української армії. Зі слів Руслана Андрійка, врятовані жінкою-медиком військовослужбовці Сил оборони України живі.
«Вона переїхала в Україну ще до початку повномасштабної війни. Палко закохалась у нашу культуру та традиції, вивчала українську мову, подала документи на отримання українського громадянства. У нашому батальйоні Діана звитяжно воювала з початку Ізюмської кампанії, понад 2 роки.
Ми познайомились у підвалі Вірнопільської школи просякнутому цвіллю, порохом, пилюкою, цигарковим димом, потом та кров'ю чорної піхоти. Літнього ранку до підвалу зайшла ця тендітна дівчинка вся в окопній грязюці після бойового чергування. Стомлена, але усміхнена, її очі сяяли від щастя.
Діана була чужою в Німеччині, де через комуністичну пропаганду та політику мультикультуралізму нормальний німець почувається вигнанцем у власній країні, власному домі. Наш батальйон став для неї сім'єю, можливо навіть першою... Після перемоги Діана мріяла будувати своє життя та майбутнє у суверенній Україні без «русскаго міра» та єврокомунізму. Це і була її мотивація у цій війні.
Вона була хоробрим та професійним бойовим медиком. Завжди на передовій, завжди перша під ворожим обстрілом без вагань вирушала рятувати поранених. Завдяки професіоналізму та героїзму Діани врятовано життя десятків січовиків», — повідомив Руслан Андрійко.
Своєю чергою, інформаційна агенція «Останній Бастіон» висловлює щирі співчуття родині та близьким полеглої захисниці. Вічна шана і світла пам'ять Савіті Діані Ваґнер!