Незламна українська фортеця у серці Донбасу огризається на кожен штурм росіян. Ворог постійно марить то "оточенням", то "взяттям".
А між тим Бахмут стоїть, оборона міста триває вже 253-й день. Окупанти не змогли перерізати так звану "дорогу життя" – автошлях Т-0504 – і взяти під контроль Чайковського, по суті, міське продовження артерії.
У районі залізниці вчорашні "реляції" московитів виявилися насправді рефлексіями. Оборона у місті продумана та грамотно провадиться нашим командуванням.
На доказ контролю ситуації – візит командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковника Олександра Сирського до Бахмута. В умовах оперативного чи тактичного оточення такий візит був би неможливий.
Тобто, ЗСУ у Бахмуті тримають фронт (ситуацію у місті під контролем – прим. ред.), не дивлячись на всю складність. Так, у ЗСУ у Бахмуті немає кількісної переваги, що є перевагою ворога, але, як відомо, кількість – не якість.
Не здивуюся, якщо найближчими днями командування російського окупаційно-терористичного контингенту зажене до міста дуже не типові для цього плацдарму підрозділи, а так і буде. До Великодня хочуть окупувати Бахмут, не інакше.
Але, якщо чесно, незламна фортеця Бахмут уже 4 рази зривав такі терміни росіянам:
Ну, а тепер щó, взяти на Великдень? А нічого не відпаде у цих солдатів із РФ, які постійно щось беруть ротом із такою інтенсивністю та негативною результативністю?