ООН знову продемонструвала свою стурбованість
Відповідно до доповіді Верховного комісара ООН з прав людини, Китай міг вчинити «злочини проти людства» через поводження з уйгурами та іншими мусульманськими меншинами у регіоні Сіньцзян, - інформує CNN.
У звіті зазначено, що «масштаб свавільного та дискримінаційного затримання членів уйгурської та інших переважно мусульманських груп... може представляти міжнародні злочини, зокрема злочини проти людства».
У «загальній оцінці» звіту йдеться про те, що в регіоні Сіньцзян були скоєні «серйозні порушення прав людини» в контексті «застосування китайським урядом стратегій боротьби з тероризмом і «екстремізмом».
Звіт зосереджений на «свавільному затриманні та пов’язаних з ним моделях жорстокого поводження» в межах того, що Китай називає «центрами професійної освіти та навчання» між 2017 і 2019 роками.
Також повідомляється про «тло ширшої дискримінації» проти членів уйгурської та інших переважно мусульманських меншин «на основі ймовірних загроз безпеці, що виходять від окремих членів цих груп».
Раніше Китай заявляв, що створив «центри професійної освіти та навчання» як засіб боротьби з «екстремізмом» у регіоні, і згодом повідомив, що ці центри закрито – офіс ООН заявив, що не може перевірити це твердження.
Китай, який виступав проти оприлюднення звіту, дав відповідь на доповідь ООН на 131-сторінковому документі, що майже втричі перевищує обсяг самого звіту. Пекін засудив висновки як «засновані на дезінформації та брехні, сфабриковані антикитайськими силами».
Цю відповідь оприлюднило Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) разом із власним звітом після того, як Китай отримав попередній доступ до документа для перегляду та відповіді.
Оцінка ООН була зроблена через чотири роки після того, як комітет експертів організації звернув увагу на повідомлення про те, що понад мільйон уйгурів та представників інших мусульманських меншин утримувалися в таборах у Сіньцзяні для «перевиховання» та індоктринації.
Але з того моменту в серпні 2018 року міжнародне співтовариство мало що зробило на основі цих заяв: країни головного правозахисного органу ООН не погодилися на офіційний заклик до розслідування, тоді як заклики експертів ООН до Китаю з метою дозволити моніторинг, Пекін зустрів різким заперечення протиправних дій.
Цей глухий кут підвищив важливість доповіді Верховного комісара ООН для тих людей, які постраждали та намагалися закликати Китай до відповідальності в рамках міжнародної системи в надії здійснити зміни.
Звіт не усуне політичні бар’єри для офіційного розслідування ООН, оскільки Китай має значний вплив серед держав-членів організації. Але правозахисники вважають, що це має стати тривожним сигналом для міжнародних дій.
Щоб скласти свою оцінку, УВКПЛ оцінило різні форми документації та інші матеріали, а також провело інтерв’ю з 40 представниками уйгурської, казахської та киргизької національностей. Двадцять шість опитаних повідомили, що вони були або затримані, або працювали на різних установах у Сіньцзяні.
У доповіді ООН звинувачує уряд Китаю в «масштабних та дискримінаційних обмеженнях прав людини та основних свобод, що порушує міжнародні норми та стандарти».
Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) дає низку рекомендацій уряду Китаю, зокрема щодо звільнення затриманих осіб та з’ясування місцеперебування зниклих безвісти.
УВКПЛ також закликало до термінової уваги «міжурядових органів ООН і системи прав людини, а також міжнародної спільноти в цілому».