Українці мусять формувати власний креативний клас, який збудує свою нову державу. Від кожного по можливостях, кожному за потребою!..
Сьогодні одним з найбільших шахрайств з яким стикається молодь та їхні батьки — те, що освіта є гідним капіталовкладенням в їх майбутнє. Адже диплом дарує надію на доходи та кар'єру.
Але місця з високим доходом обмежені — тому більшості доведеться братися за роботу, яка не потребують жодної кваліфікації. І тоді приходить розуміння, що пора розпрощатися з ілюзією, що диплом забезпечує високооплачувану роботу.
І це прикро... Бо раніше вважалося, що освіта звільняє від невігластва та допомагає розвивати власні здібності, закладені самою природою, а тепер система освіти є тим, що не має жодних історичних прецедентів.
Вона є всього-на-всього бізнес-індустрєю. І її суть полягає у відтворюванні такого продукту як «диплом», який дедалі менше всього цінується в реальному секторі праці.
Реальні освітні чи трудові навики були принесені в жертву отримання диплому та збагачення їх надавачам. Через це народився новий, наймасштабніший на сьогоднішній день клас — прекаріат, який виник із поєднання двох слів: «precarious» (нестабільний, нестійкий) і «пролетаріат».
Прекаріат або працює на себе, перебиваючись періодичними контрактами або на тимчасовій роботі, без перспектив кар'єрного зростання. Тому для нього характерно:
За своєю суттю прекаріат є нижчим соціальним класом, ніж пролетаріат минулих століть. Власне, освіта це не тільки диплом — це багатогранний розвиток особистості, і саме це є капіталовкладенням; звісно ж, якщо ми говоримо про освіту, а не про формальне придбання диплому.
Важливо пригадати, як у середині минулого століття Китайці таке вже витворяли під час «культурної революції»: хунвейбіни чморили професорсько-викладацький склад, декого довели до самогубства. У нас же зараз професорсько-викладацький склад витворяє подібне зі студентами.