Морська історія людства налічує не одне століття, і немає сумнівів, що багато стародавніх цивілізацій чудово володіли засобами навігацією.
На цьому наполягає грецький доктор наук у галузі археології з Університету Патраса пані Марія Ґкіоні на основі власних польових досліджень, передає медіаагенція "Останній Бастіон".
Фаховий історик стверджує, що представники виду Homo sapiens не були винахідниками човнів для мореплавства, як вважали довгий час, новаторами були неандертальці, які мешкали на Півдні Балканського півострова.
Згідно з її численними дослідженнями, підтверджених знахідками під час розкопів, першість у мореплавстві належить саме представникам виду Homo neanderthalensis, які жили в Європі приблизно 400 000 – 40 000 років тому.
На островах у Середземному, Адріатичному та Егейському морях грецькі науковці разом із британськими, французькими, німецькими та американськими колегами нещодавно вивчили кілька артефактів і кам'яних знарядь, однозначно пов'язаних із неандертальцями, а не з Homo sapiens.
«Археологічні дані з південних Іонічних островів свідчать про проживання там людей із часів середнього палеоліту – 110 тисяч років тому. Проте батиметрія, зміни рівня моря та геологія пізнього четвертинного періоду показують, що Кефалінія та Закінф на той час уже були островами.
Отже, присутність людини, маємо на увазі вид Homo neanderthalensis, на цих островах свідчить про існування мореплавства. Воно, швидше за все, почалося між 110 і 35 тисячами роками. Мореплавству сприяла конфігурація узбережжя, яка забезпечувала відповідні умови розвитку навичок мореплавання», – коментує свої висновки пані Марія Ґкіоні.
Європейські та американські дослідники виявили знаряддя обробки деревини на островах Закінф, Лефкас і Кефалонія часів так званої Мустьєрської культури, що знаходяться на відстані від 5 до 12 кілометрів від материкової Греції.
Важливо зауважити, що мустьєрська технологія виготовлення знарядь праці, яку найчастіше пов'язують із неандертальцями, існувала 300 000 – 27 000 років тому, і включала: ручні сокири, рубила, скребки, ножі зі зворотним боком, дентикули та вістря.
Колега пані Марії Ґкіоні з Університету Шеффілда – доктор наук Пол Петтіт – припустив, що наші давні предки могли бути майстерними плавцями, які підкорювали у довбанках Середземне море:
«Це, звичайно, можливий сценарій, але він не пояснює, чому тоді подібні знаряддя знайшли на далекому острові Крит. Адже для цього потрібно було б пропливти не менш як 40 кілометрів, що здається вкрай малоймовірним.
Тим більше, що такі плавці не знали заздалегідь, в якому боці знаходиться Крит. Адже, як відомо, з висоти людського зросту рівна поверхня моря в ясну погоду тягнеться за небосхил приблизно на 5 кілометрів. Аби збільшити цю відстань вдвічі, до 10 кілометрів, треба піднятися вчетверо вище».
Натомість ще один науковець з Університету Патраса пан Ґіорґіс Ферентінос вважає стародавні знаряддя праці доказом того, що неандертальці навчилися майструвати човни та ходити під вітрилом задовго до того, як цьому навчилися сучасні люди.
«Вік знайдених нашою командою кам'яних знарядь становить близько 100 000 років. Це означає, що представники виду Homo neanderthalensis плавали Середземним морем 100 000 років тому, а це на 50 000 років давніше, ніж Homo sapiens sapiens почали займатися мореплавством», – зазначає Ґіорґіс Ферентінос.
На жаль, археологи поки не можуть запропонувати більше аргументованих доказів на захист висуненої ними теорії, оскільки човни, якими користувалися неандертальці, були зроблені з дерева і давно зотліли.
Водночас "Останній Бастіон" нагадує читачам, що бойовий дракар середньовічних скандинавських воїнів був захований усередині кургану Салгушгауґен на околиці норвезького міста Кармьой.