Майже 10 000 років тому люди харчувалися малими степовими ссавцями, поки згодом не перейшли на птицю. Найбільше — у Південному Леванті.
Відповідні докази аерофото-дослідів і археологічних розкопів виклали науковці із Тель-Авівського університету. Команда вчених сіоністів під керівництвом професора Ширад Ґальмор дослідила останки лисиць і степових кішок на неолітичній стоянці віком 10,2 тисячі років.
Вона знаходиться у населеному палестинцями пункті Ахіхуд на Західному березі річки Йордан, нині окупованого державним утворенням Ізраїль. Науковці стверджують, що в епоху раннього неоліту дикі кішки та лисиці становили значну частину раціону перших поселенців-орачів Святої Землі.
Пані Ґальмор та її колеги виявили, що з усіх вивчених останків, 32% належать газелі, 12% — лисицям, ще 5% — степовим кішкам, решта 51% — єґипетським мангустам (Herpestes ichneumon), кам'яним куницям (Martes foina) та європейським борсукам (Meles meles). Увагу привернули мітки на кістках лисиць і степових кішок, залишені за допомогою ножів.
«Особливо безліч пошкоджень від інструментів ми помітили на кінцівках. Це зрозуміло, адже лапи тварин багатих на м'ясо. Наша команда припускає, що давні землероби долини Йордану вміли обробляти подібним чином туші переважно для їжі, а не для продукування хутра», — пояснила Ширад Ґальмор.
Крім того, на кістках тварин археологи знайшли сліди обвуглювання, аналогічні тим, що залишалися на кістках оленів, тобто м'ясо піддавали термічній обробці: смажили на відкритому вогні або готували у золі. Вочевидь, полювання на лисиць і степових кішок велося за допомогою приручених собак, оскільки на деяких останках знайдено сліди їхніх зубів.
«Лисиці могли стати особливо зручним видобутком, оскільки, ймовірно, починали мешкати поблизу осілих поселень, залучені харчовими відходами. Рівночасно попри велику кількість кісток лисиць на стоянці в Ахіхуді, ці тварини не були основним джерелом їжі, радше додатковим, призначеного для чоловіків, які виконували важку роботу: орачів і мисливців», — додає Ширад Ґальмор.
Доволі знаково, але раніше медіаагенція «Останній Бастіон» уже сповіщала читачів про те, що першими вершниками були представники Ямної культури. Встановлено, що вони освоїли їзду щонайменше 4500-5000 років тому на теренах сучасної України.