Розумні люди судять по справах, а дурні — по словах. Тому ніколи не вірте тим, хто обіцяє швидке покращення життя тут і зараз!
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).
Чи не забагато уваги ми приділяємо політичним дебатам? Слова політиків, як правило, це — або брехня (відверт чи прихована), або ж безглузда риторика.
Отже, мають значення лише дії, які вони вчиняють, коли отримують владу. Вони не можуть покращувати життя людей, у них просто не існує для цього інструментів!
Політики мають лише важелі примусу, заборон та стягувань податків. Яким чином це допомагає людям краще жити? — А ніяк!
Життя людей можуть покращувати лише самі люди у добровільних відносинах та обмінах. Найбільша роль з покращення відведена підприємцям і капіталістам.
Інструменти у вигляді доходів та прибутків мотивують підприємців створювати необхідні людям товари та послуги, інвестувати капітал у сфери, які потрібні людям. Людина — споживач, це король економіки.
І, щоби задовольнити своїх королів, підприємці направляють обмежені ресурси на створення найбільш потребуваних благ. Від їжі, одягу, доріг, медицини, освіти до послуг з захисту та виробництва зброї; роблять це максимально ефективно та економно.
Чим менше політики будуть заважати бізнесу, тим швидше підприємці будуть створювати добробут людей та вирішувати нагальні проблеми. Це суттєво відрізняється від державних послуг, які є витратними, неякісними та часто непотрібними.
Все через відсутність механізму прибутків-збитків, тобто ринкової системи зворотнього зв'язку. Тож, якщо вже слухати політиків, треба прислухатися не до обіцянок того, що вони зроблять, а того, чого вони робити не збираються.
А саме — заважати підприємцям працювати. Якщо політик обіцяє зниження податків, дерегуляцію та приватизацію, ще можна сподіватися, що у його словах живе якась правда.
І тут хочється процитувати найяскравішого політика планети- президента Аргентини Хавєра Мілея: «Єдині, хто може створювати багатство в цій країні та світі, — це підприємці, а не політики. Політики не знають, як створювати багатство, і не мають стимулу це робити. Коли вони намагаються, все, що вони створюють, — це корупція».