11 вересня у Шведському королівстві відбулися парламентські вибори, переконливу перемогу на яких здобула коаліція націоналістів.
Уперше з 1920 року шведські соціал-демократи програли, а причиною того є багаторічна проіммігрантська політики партії, яка не змогла впоратися з проблемами, котрі нагніталися у Швеції ще з 2016 року.
Саме з відтоді до батьківщини вікінґів проникли мільйони мігрантів з ісламських країн, переважно азійських (близькосхідних) та африканських.
Пасивна політика уряду, щодо їх асиміляції та різкий ріст етнічної злочинності (для прикладу, шведське місто Мальмьо стало європейською столицею зґвалтувань) посилювалися й певними розбіжностями у самій партії й коаліції.
Кінець кінцем поки ще чинний прем'єр-міністр Маґдалена Андерсон вирішила потягти спробу отримати мандат довіри, але доля вирішила поступити по іншому (результати, як кажуть, на табло або у виборчих урнах – прим. ред.).
Швидше за все новим прем'єр-міністром стане лідер третьої за здобутими на всенародному волевиявленні місцях партії у парламенті – правоцентрист Ульф Кристерссон, який є батьком трьох дітей і відслужив рік в армії.
Зацитуємо місцеве англійськомовне видання "The Local": «Це – політик нової генерації. Він випромінює добрі настрої. Він розумний, скромний і розсудливий, легкий і відкритий до дискусій. Але при всьому цьому пан Кристерссон позиціює себе правіше від попередників у таких питаннях, як злочинність та імміграція. Він – представник неоліберального крила поміркованих правих сил».
Важливим штиком у новій урядовій коаліції буде консервативна (і вкрай націоналістичнеа – прим. ред.) партія "Шведські демократи", довгий час яку піддавали політичному остракізму й таврували неонацистами.
Але цього року шведські націоналісти під проводом Їммі Окессона, яких вважали вуличними маргіналами, здійснили електоральний ривок, отримавши 21% голосів і зайнявши 2 місце у виборчих перегонах.
Знаково, але лідер правої партії "Шведські демократи" нещодавно заявив, що необхідно збільшити всесторонню допомогу Україні, а вступ його батьківщини разом із сусідньою Фінляндією до Північноатлантичного альянсу – "доленосна подія".
Слід зауважити, що ця політична сила буде 100%-м правим якорем нової урядової коаліції, яка допоможе виправити внутрішні проблеми Швеції й підсилюватимуть нашу країну у війні проти російського агресора.
Маємо надію, що ця коаліція буде міцною, а результат роботи – плідним; відтак із нетерпінням чекаємо від синьо-жовтих партнерів зі Скандинавії партію САУ "Archer", Strv 122, Strf 90 та інші досягнення шведського військово-промислового комплексу.
Автор – Валентин Краснопьоров, засновник громадської ініціативи "Останній Капіталіст"