Депутати самоусунулися від війни й продовжують ганьбити Україну. Вони цементують свої схеми збагачення на майбутнє, щоби надалі доїти народ.
Те, як відбувалось і продовжує відбуватися знищення парламентаризму в Україні за нинішньої каденції обранців Верховної Ради, має стати не лише предметом досліджень. Також щонайменше і відповідних кримінальних справ.
Ніколи парламент у парламентсько-президентській республіці (саме такою за чинною редакцією Конституції є Україна — прим. ред.) не був наскільки малозначущим, інертним, не авторитетним. Ба більше — кволим та слабким.
Управління в ручному режимі з боку Офісу Президента на вулиці Банковій і його бенефіціарів, створення хаосу, жахливе нівелювання законотворчих процесів — катастрофічно для країни. Країни, що 11 років поспіль воює за своє існування на мапі світу.
А сповідування принципу «своїм усе, чужим — закон»? Бо як інакше пояснити таку кількість зрадників і втікачів, які зайшли до стін Верховної Ради у 2019 році.
А дрібні та великі пакості депутатам з «Європейської Солідарності» чи «Голосу», включно з заборонами на виїзд за кордон на важливі міжнародні зустрічі. І так, особисто я вважаю, що найякісніше, як фракція, працює «Європейська Солідарність».
Це не реклама і не пропаганда, а факт. Починаючи від рівня фаховості й закінчуючи рівнем та тематикою підготовлених та поданих законопроєктів і депутатською діяльністю.
На жаль, ми ще будемо досить довго жити з цим безвідповідальним і залежним парламентом. Ну, власне, так нам і треба, — нам, виборцям, які, гигикаючи, бігли навипередки, щоби проголосувати за ноунеймів з сільських весіль і розважальних шоу.