Чим шпигун ГРУ займався у Центральній Європі
Уявіть собі російського шпигуна у Європі під прикриттям.
Перед очима постає образ мовчазного Штірліца у стильному пальті або глибоко законспірованого «нелегала», як у серіалі «Американці». А тепер порівняйте ці образи з нашим героєм – полковником ГРУ Антоном Гор'євим.
Його останнє прикриття - посада російського консула в Словаччині, де він відомий за трагічною подією.
Влітку 2021 року наш шпигун, за кермом дипломатичного автомобіля, збив 51-річну жінку на парковці супермаркету. Вона потрапила до лікарні з тяжкими травмами. Це не було секретною операцією щодо усунення «ворога батьківщини» — Гор'єв просто був п'яний.
Полковник ГРУ відмовився пройти тест на алкоголь у крові та залишив місце події, але наступного дня протверезів і таки вибачився перед сім'єю постраждалої. Покарання за водіння у нетверезому стані він не поніс: захистив дипломатичний імунітет.
Через пів року Антон Гор'єв опинився серед десятків російських дипломатів, висланих зі Словаччини.
Чим саме він займався у країні, невідомо. Натомість багато вдалося з'ясувати про його пригоди в Угорщині, де він раніше очолював консульський відділ посольства. Гор'єв влаштовував шпигунські схованки на угорських цвинтарях, відкрив пам'ятник Юрію Гагаріну разом із місцевим екстремістом, врятував торговців зброєю від екстрадиції до США та організував мітинг «Нічних вовків».
Разом із партнерами з VSquare (Центральна Європа) та ICJK (Словаччина) Центр «Досьє» розповідає про насичене життя російського шпигуна у Центральній Європі.
Сахалін - Будапешт
Антон Геннадійович Гор'єв народився у Саратовській області у 1983 році. На початку 2000-х він вступив до лав російської армії, а вже у 24 роки майбутній шпигун став командиром відділення у російській військовій частині 49555 у Южно-Сахалінську. Там розташований 2357-й окремий батальйон радіопеленгації ГРУ. Прописаний Гор'єв у ті часи був просто по сусідству — на вулиці Гвардійській Южно-Сахалінська. Дружина Гор'єва Агнія була зареєстрована у гуртожитку ГРУ у Москві.
З 2007 по 2013 рік у трудовій біографії Гор'єва є прогалина — судячи з відкритих джерел, у цей час він нічим не займався. Імовірно, саме тоді його обрали для підготовки до служби за кордоном під дипломатичним прикриттям.
«Щоб стати офіцером ГРУ, який виконує завдання за кордоном (легально чи нелегально), офіцери проходять навчання у Військово-дипломатичній академії в Москві. Ця академія приваблює студентів, які потрібні у всіх російських збройних силах», — розповіло VSquare джерело в одній з європейських дипмісій.
За його словами, офіцери ГРУ, відповідальні за набір майбутніх дипломатів під прикриттям, шукають найкращих кандидатів у військових підрозділах ГРУ. Наприклад, у підрозділах радіоелектронної розвідки чи спецназі.
2013 року Гор'єв нарешті стає дипломатом. У статті, присвяченій фотовиставці у Угорському військовому музеї у Будапешті, його представили як російського консула. Угорські спецслужби знали, що Гор'єв працює у розвідці, розповів VSquare колишній співробітник угорської контррозвідки.
За його словами, на початку шпигунської кар'єри Гор'єву доручили доглядати поховання радянських солдатів Другої світової війни. Це типове завдання для молодих шпигунів ГРУ, пояснило джерело закордонних журналістів.
Така діяльність включає багато подорожей за місто, що дає офіцерам ГРУ чудову можливість паралельно вести роботу з оперативної підтримки. Наприклад, вони можуть досліджувати сільську місцевість, ходити лісами у пошуках відповідних місць для схованок, де агенти ГРУ можуть залишати або отримувати гроші та інформацію. Або — визначати безпечні точки для зустрічей із цими агентами ГРУ, — пояснив співрозмовник VSquare.
Під виглядом догляду за військовими похованнями Гор'єв відвідав безліч громадських цвинтарів, додав у розмові з VSquare колишній офіцер контррозвідки. Гуляючи цвинтарями, офіцери ГРУ не тільки покладають вінки радянським солдатам, а й шукають занедбані могили. Недоглянуті поховання — вірний знак того, що родичі покійних померли. Отже, їхні імена можна використовувати для створення підроблених документів — їх застосовують у шпигунських операціях.
Найкращі друзі ГРУ – це радикали.
Турне радянськими меморіалами допомогло Анатолію Гор'єву налагодити контакти з місцевими прокремлівськими радикальними осередками — від комуністів до ультраправих тощо.
В Угорщині, як і в більшості країн Східного блоку, багато хто вважає радянське минуле окупацією. А ті, хто співчуває Кремлю і ностальгує за Радянським Союзом, найчастіше ставляться до радикальних угруповань. Вони святкують день входження Червоної армії до країни та покладають вінки до радянських меморіалів. Такі маргінальні активісти – головні кандидати на роль агентів ГРУ. За словами джерела VSquare з однієї з ультралівих організацій, Гор'єв товаришував із кількома його соратниками.
2015 року угорські комуністичні та ультраправі організації об'єдналися у несподіваний альянс, щоб провести в Будапешті антиукраїнську конференцію. Серед учасників опинився й офіцер ГРУ Антон Гор'єв. На конференції активісти вимагали надати Криму, "ДНР" та "ЛНР" право на «самовизначення» та підтримали прокремлівський курс прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Активісти «запропонували підняти на європейський рівень політику «повороту на Схід» угорського уряду, переглянути вороже ставлення НАТО та ЄС до Сходу та створити систему рівноправної співпраці з Росією».
Приблизно в цей період шпигун отримав підвищення - він став другим секретарем та завідувачем консульського відділу посольства росії. Незабаром Антон Гор'єв організував мітинг «Нічних вовків» в Угорщині, звичайно ж, знову на цвинтарі. Разом із пропутінськими байкерами він поклав вінки до меморіалу радянським солдатам у Будапешті. Декількома місяцями раніше у відкритті меморіалу брав участь володимир путін.
Роком пізніше полковник ГРУ з'явився на публіці разом із заступником голови ультраправої прокремлівської партії «Йоббік» Ласло Тороцькаї.
Вони провели церемонію відкриття пам'ятника Юрію Гагаріну у селі Асотталом, де Тороцькаї був мером.
В Угорщині Тороцькаї вважають екстремістом: його молодіжний рух «Шістдесят чотири округи» (HVIM) вербував ультрарадикалів за межами країни. Угруповання організовувало мітинги на підтримку ДНР та закликало бойкотувати шоколад компанії Roshen колишнього президента України Петра Порошенка. Вони також заперечують належність Закарпаття до України.
У відповіді VSquare Тороцкаї заперечував, що знайомий з Антоном Горйовим чи російський дипломат грав якусь роль організації святкування на честь Юрія Гагаріна багато років тому. За його словами, він відправив загальне запрошення до російського посольства на захід, а вони надіслали Гор'єва.
Крім контактів із радикальними активістами та турботи про радянські меморіали, Гор'єв захищав торговців зброєю. У листопаді 2016 року угорська влада провела рейд на складі зброї неподалік Будапешта і затримала російських постачальників зброї — Володимира Любишина-старшого та його сина Володимира Любишина-молодшого.
Міжнародне розслідування очолювали агенти американського управління боротьби з наркотиками під прикриттям, які видавали себе членами мексиканського наркокартеля. Володимири Любишини погодилися продати картелю стару радянську зброю, списану угорською армією, в обмін на кокаїн та кілька мільйонів доларів.
Збройових дилерів врятував консульський відділ Гор'єва: його співробітники регулярно відвідували Любишиних у в'язниці та були присутніми на всіх судових засіданнях. Зрештою ФСБ інсценувала власне розслідування та попросила вислати росіян на батьківщину. Угорський уряд передало росіян Кремлю, завдяки чому ті уникли екстрадиції до Штатів. У Росії з Любишиних зняли всі звинувачення.
Чим Гор'єв займався в подальші роки в Угорщині, невідомо, проте у 2020-х наш шпигун вже працював у Словаччині. За даними VSquare, Гор'єв з'явився у списку акредитованих дипломатів МЗС Словаччини у січні 2020 року
Єдина публічна згадка про його діяльність у новій країні — новина про той самий інцидент, коли п'яний шпигун збив жінку. Нічим іншим Гор'єв відзначитись не встиг: навесні 2022 року його вислали зі Словаччини після вторгнення росії до України.
За даними VSquare, 2022 року зі Словаччини вислали дві партії російських дипломатів. У середині березня словацька влада розкрила російську шпигунську мережу, якою керували співробітники посольства росії в Братиславі. Поліція звинуватила відставного співробітника словацького міністерства оборони Павла Бучка. Він зізнався, що з 2013 року надавав секретну інформацію російським шпигунам, залишаючи SD-картки у схованках та зустрічаючись із кураторами у безлюдних місцях.
Другий раунд пройшов наприкінці березня, коли Словаччина вислала 35 дипломатів, удвічі скоротивши кількість співробітників російського посольства. За даними джерела ICJK, Гор'єв та його дружина, швидше за все, вирушили додому разом із другою групою.
"Що стосується російських посольств, то майже 100%, буквально кожен їхній співробітник у Словаччині - оперативник спецслужб під дипломатичним прикриттям", - заявив тодішній міністр оборони Ярослав Надь.
Той факт, що після Угорщини Гор'єва відправили працювати до сусідньої Словаччини, може означати, що його операції могли проходити в обох країнах одночасно, пояснив колишній співробітник Угорського управління з захисту Конституції (AH) Ференц Катрейн.
«Подібна транскордонна діяльність російських шпигунів — звичайна справа. Вони навіть не брати участь у операціях у країні, де вони акредитовані [як дипломати]. Найкращих шпигунів часто беруть участь у третіх країнах».