Стало відомо, що росія спрямовує вчителів із Сибіру до окупованих Запорізької і Херсонської областей. Українським дітям промиватимуть мізки.
У зв'язку з цим згадалося часте звинувачення бандерівців. Вони нібито вбивали "безневинних учителів" на Західній Україні, так само окупованій як і решта українських територій СССР.
Тепер бачите, кого жаліли? – Бійців ідеологічного фронту, які мало того, що задурюють голови дітям, так ще й мають обов'язок доносити владі, що діти говорять.
Опісля ж – усю сім'ю примусово у товарних вагонах вивозили до Казахстану. А учілка (не вчителька, це важливо у такій ситуації – прим. ред.) ходила і насміхалася, бо "бандерівців покарали".
Всякий подібний учітєль має альтернативу: не служити звірській владі, запротестувати; взяти, і нікуди не поїхати. Пожертвувати собою, так, хоч і можуть вигнати з роботи.
А раз поїхав, тим паче на чужину, де тебе не чекають із квітами, вирішив ризикнути, то приймай подачу, товаріщь учітєль. Жертвуй не грішми, а найдорожчим що є – власним життям!
Правильні діди правильно робили, вкотре переконуємося. Дотепер пам'ятають нащадки "безневинних жертв", і остерігаються навіть приїжджати, попити водички до Трускавця, а як і приїжджають, то думають перед тим як щось кажуть, теж непогано.
А найголовніший "учитель" остерігається захоплювати землі, де "безневинних жертв" приводили в правильний порядок; удає, що "мені це не треба"... Власне, такими малими зусиллями – досягти такого чудового результату.
Хіба не чудово? – За це шануємо дідів, не забуваємо поправляти вінки й вірити, що на окупованому Півдні партизани відновлять давні бандерівські традиції.