Воєнна агресія спровокована Москвою проти України, катастрофічною для обох країн. Однак жертва завжди страждає більше за нападника.
Про це на шпальтах впливового британського видання The Economist пише професор Пекінського Університету товариш Фен Юцзюнь. З його слів, оскільки жодна зі сторін конфлікту немає реальної переваги, а політичні позиції Києва і Москви повністю розходяться, бойові дії навряд чи скоро закінчаться.
Китайський професор зазначає, що «російсько-українська війна є переломним моментом після закінчення війни Холодної, а отже матиме глибокі й тривалі глобальні наслідки». На його переконання, на хід наступних подій впливатимуть 4 основні чинники:
Кремлівський бункерний щур і його банда із так званої Ради національної безпеки не мають доступу до точних розвідувальних даних, попри допомогу КНР. У системі, якою вони управляють, відсутній ефективний механізм виправлення помилок, натомість їхні українські колеги гнучкіші та ефективніші, вважає Фен Юцзюнь.
У сукупності всі наведені 4 чинники роблять остаточну поразку РФ неминучим, яка згодом буде змушена піти з усіх окупованих українських територій, включаючи Крим. І як би не лякалися наші західні партнери з Європ й Америк, але ядерний потенціал (цілком очевидно, сумнівної якості — прим. ред.) Московії не є гарантією успіху.
«Хіба США, які мають ядерну зброю, не втекли підібгавши хвоста із Кореї, В'єтнаму та Афґаністану? Хоча війна обійшлася Україні надзвичайно дорого, сила та єдність її загальнонаціонального, всенародного опору зруйнували міф про те, що РФ є непереможною у воєнному відношенні. Україна ще може повстати з попелу. Коли ж війна закінчиться, вона може розраховувати на можливість вступу до Європейської спілки та Північноатлантичного альянсу», — наголосив Фен Юцзюнь.
Але насправді ж ця війна (після 24.II.2022) стала поворотним моментом для РФ, що прирекла режим путіна на широку міжнародну ізоляцію. Йому також довелося мати справу зі складними внутрішньополітичними течіями, починаючи від повстання найманців терористичного угруповання «Вагнер» й інших вогнищ збройних сил — наприклад, у Білгороді — і до етнічної напруженості в кількох регіонах (Башкортостан, Інґушетія, Саха-Якутія, Даґестан).
«Це показує, що політичний ризик у РФ на дуже високому рівні. Погіршуючи ризики, з якими стикається Кремль, війна переконала все більше колишніх республік СССР у тому, що імперські амбіції росії реально загрожують їхній незалежності, суверенітету та територіальній цілісності. Вони все більше усвідомлюють, що про перемогу РФ не може бути мови, ці держави дистанціюються від Москви різними способами», — додає професор Пекінського Університету.
Через війну проти України перспективи євразійської інтеграції, яку просуває путін, померкли. Тим часом конфлікт змусив Європу усвідомити величезну загрозу, що становить агресія РФ для безпеки континенту та міжнародного порядку, поклавши край так званій розрядці відносин між після закінчення Холодної війни.
Багато європейських країн відмовилися від своїх ілюзій щодо путінської московії. Водночас цілком імовірно, але не факт, що війна проти України також допоможе перебудувати Раду безпеки Організації об'єднаних націй, яка перетворилася на дискусійний клуб затятих картярів.
«Гадаю, що всі бачать, як це актуалізувало проблему нездатності Організації ефективно виконувати свої обов'язки щодо підтримання миру в усьому світі та регіональної безпеки через зловживання правом вето деякими постійними членами. Це розлютило міжнародну спільноту, збільшуючи шанси на прискорення реформи Ради Безпеки. Німеччина, Японія, Індія та інші країни, ймовірно, стануть постійними членами, а 5 нинішніх постійних членів можуть втратити право вето», — зауважує Фен Юцзюнь.
Звісно, що без капітальних, а не фасадних, реформ параліч, що став відмінною рисою Ради Безпеки ООН, приведе світ до ще більш небезпечного стану, — Третьої світової війни, якої так бояться на Заході. За відсутності фундаментальних змін у політичній системі та ідеології РФ конфлікт може стати «замороженим».
«На мою думку, це тільки дозволило б росії продовжувати розв'язувати нові війни після перепочинку, наражаючи світ на ще більшу небезпеку. Якщо цього не усвідомити й не ухвалити відповідні рішення, буде пізно», — підсумував китайський професор.
Однак медіаагенція «Останній Бастіон» закликає своїх читачів не забувати, якщо ми хочемо виграти війну, ми повинні зробити так, щоби весь світ звернув на нас увагу. Нашої війни начебто немає, наших страждань немає, і нас самих немає.