6 серпня 1996 року невеликий підрозділ чеченської армії (всього 850 вояків) увійшов у Джохар (Грозний) – росіянам влаштували пекло.
Наказ про проведення спеціальної операції з ліквідації окупаційного контингенту у столиці вільної Ічкерії віддав тимчасовий виконувач обов'язків президента Зелімхан Яндарбієв; командував визволенням міста начальник генштабу ЧРІ Аслан Масхадов.
Потрапивши у скрутну ситуацію, влада РФ була змушене піти на мирні переговори та підписати так звану Хасав'юртівську угоду, за якою росіянам довелося вивезти всі свої війська з Чечні до січня 1997 року.
Неповні 2 батальйони озброєних ічкерійських патріотів змогли не тільки повністю паралізувати наявні у Джохарі боєздатні частини контингенту Московії, а й намертво блокувати будь-які спроби російського командування відбити місто зі сторони Ханкали та летовища імені Шейха Мансура (двох основних військових баз окупантів).
Упродовж менш аніж доба загони Масхадова також відбили спроби збройних сил РФ пробитися до Джохара з Гудермеса та інших напрямів; ічкерійські моджахеди провели кілька успішних операцій-засідок, після яких окупанти відмовилися від просування до чеченської столиці.
У ході двотижневих успішних боїв за місто лави армії ЧРІ поповнили не тільки 2 тисячі ополченців, але й службовці так званої "завгаєвської міліції", що дозволило визволити сусідні з Джохаром населені пункти: Аргун, Гудермес, Шалі та знищити понад 400 російських окупантів.
Московія перейшла до практики терору цивільних – 7 серпня між селами Шатой і Пригородне було розстріляно 2 автобуси та 2 легкові машини з біженцями (22 особи було вбито, з них 6 дітей віком від 3 до 5 років, понад 30 людей було поранено); 8 серпня близько 13:40 над столицею Ічкерії було збито російський літак, який бомбив житлові квартали.
19 серпня російський генерал Константін Пуліковскій пригрозив, що «якщо чеченські війська не залишать Грозний протягом 48 годин, то місто буде зрівняне з землею за допомогою стратегічних бомбардувальників (які до цього не використовувались у Чечні) та балістичних ракет».
Ця гучна заява викликала тривожну паніку серед мирних мешканців Джохара, які поспішили невідкладно залишити місто, щоби не стати жертвами геноциду.
Однак представник президента РФ у Чеченській республіці – Алєксандр Лєбєдь, який особисто прибув до Ічкерії, назвав ультиматум Пуліковского "поганим жартом" і закликав сторони розпочати мирний переговорний процес.
Зрештою після кількагодинного спілкування представників законної влади ЧРІ та делегатів із Московії 31 серпня 1996 року у Хасав'юрті було укладено мирну угоду: російські окупанти мали залишити Чечню до 31 грудня 1996 року, а остаточне узгодження міждержавних відносин відкладалося до 2001 року.