Путінська пропаганда ліпить із Московії такий собі острівець духовності. Оазу-клоаку в океані "західного морального розкладання".
Лівацька пропаганда підхопивши це, своєю чергою, прагне, скориставшись моментом знищити всі основи здорового глузду у світі, навісивши їм ярлик "московських скрєп". Так, як раніше вона використовувала за триґер термін "фашизм".
Якщо ж міркувати раціонально і без емоцій, то насправді Московія – це держава із найбільшою мусульманською столицею в Європі, держава, яка жорстко ліквідувала всіх своїх націоналістів ще в нульові. Тобто, держава, яка підтримує "Black lives matter", бореться з білою расою та не передбачає жодного унікального культурного вигляду московитів як нації.
Перед нами якійсь постмодерний мікс олігархічно-капіталістично-православно-совєцької держави, який базується на культі "победобєсія", тісно пов'язаний із племінним ісламом, багатоконфесійним мультикультуралізмом та посткомуністичним атеїзмом, із чекістом Владіміром Путіним на чолі. Це і є "русский мір" на практиці!
Власне, євразійство є дуже важлива теза, яка вкрай актуальна для розуміння сучасної московської ідеологеми. Ця течія зародилася століття тому у московитському емігрантському середовищі.
Один з ідеологів раннього євразійства Ніколай Трубєцкой висунув таку концепцію: «Московії слід зводити свою історичну наступність не від [Київської] Русі, а від Монгольської імперії Чинґіз-хана». Тому, з погляду Трубєцкого, московити становлять "єдину історичну спільність" не з народами Європи, а з кочовими мешканцями євразійських степів, – насамперед з тюрками та монголами.
Степові народи проголошувалися носіями найкращих людських якостей, героїчного початку та, звичайно ж, особливої духовності. Противниками ж, закономірно, були європейці.
Чому? – Ну, бо в європейців нібито, за міркуванням Трубєцкого з його послідовниками, культура матеріалістична, міщанська, торговельна, як і напозір менталітет...
І що ми маємо в результаті? Орду, як цілковиту та повну ненависть до осілих народів, які будують цивілізацію на власній землі, тоді як ординцям, потрібна лише нова земля; це їм як дихати – завоювати чужу землю, адже кочова ментальність, пов'язана зі спадщиною кочів'я та експансії.
Тому наскільки б не була велика територія Московії – ніхто не почуватиметься господарем на цій землі. Землі, яка перейшла до тебе від твоїх предків, яку ти обробляєш та яку ти залишиш своїм нащадкам, вклавши всього себе у свій власний шматочок землі.
Тому вкладати себе не варто, – все одно все буде відібрано, розтягнуто і перейде до іншого. Краще йти грабувати чужі та вже оброблені землі, а відтак гаслом кожної цивілізованої людини має бути: «Moscovia delenda est».