Created with Sketch.

Роздуми під час прощання з генералом Віктором Гвоздем

06.06.2021, 09:55

Чим більше таких людей, тим більше людей у світі розумітимуть Україну

День 2 червня 2021 року у Києві відповідав погоді та настрою дощової осені: сіре безсонячне небо, краплини дощу і сум на душі у людей, які прийшли до Будинку офіцерів Збройних сил України. Прощаємося з генералом Віктором Гвоздем і віддаємо йому шану у цьому світі.

Вона достойна внеску Віктора Івановича у створення сучасної України, про що ми, його колеги та побратими, писали на сторінках інтернет-видання «Vector news» 31 травня 2021 року у матеріалі «Пам’яті Віктора Гвоздя». Теплі й сердечні виступи зі спогадами про нього також пролунали на Байковому цвинтарі та поминальних заходах.

Слухав ті промови і поступово спадало на думку, що сьогоднішній сум та втрата нашого друга водночас містять у собі надію на майбутнє нашої України. Я звернув увагу на те, що більшість із колег і друзів, які прийшли провести в останню путь Віктора Гвоздя вільно володіють, як колись і він, багатьма іноземними мовами.

Вони мають реальний досвід міжнародної діяльності: працювали у дипломатичних установах України у багатьох країнах світу, структурах ООН, ОБСЄ, НАТО, миротворчих контингентах, як колись робив Віктор Гвоздь.

Ці люди реально та предметно володіють питаннями організації діяльності структур забезпечення національної безпеки України: працювали або працюють у Міністерстві оборони України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, керували або керують розвідувальними органами, як свого часу і Віктор Гвоздь.

Серед них – значна кількість науковців: кандидатів і докторів наук у різних галузях знань, авторів численних публікацій, викладачів українських вишів.

Таким був Віктор Гвоздь – доктор військових наук, заслужений юрист України.

Багато з них захищали й захищають Україну зі зброєю в руках від російської агресії, як це робив і генерал Гвоздь.

І я згадав про те, що майже 30 років тому, на зорі незалежності України, у нас не було такої кількості досвідчених фахівців у галузях національної безпеки, міжнародних відносин, воєнної безпеки. Для прикладу: у 1991 році чисельність МЗС України складала близько 300 осіб.

Сьогодні в Україні значно зріс фаховий людський потенціал у цих сферах національної безпеки, що я побачив серед людей, які проводжали в останній путь свого колегу.

Генерал Віктор Гвоздь багато зробив для створення та розвитку в Україні фахової професійної спільноти.

Це запорука формування еліти України, бо люди вирішують усе.

І я подумав: чим більше таких людей, тим більше людей у світі розумітимуть Україну та її передбачуваність, тим скоріше нашу країну прийме до себе Європа та євроатлантична спільнота. Саме до цього доклав зусиль наш колега та друг, з яким ми прощалися у день 2 червня 2021 року...

Шануємо світлу пам'ять Віктора Івановича та продовжуємо його роботу.

Генерал-лейтенант Олександр Бєлов,
заступник Секретаря РНБО України (1997-2000 рр),
заслужений діяч науки і техніки України

Джерело «Vector news»

Читайте також
Найбільший викривач тоталітарної держави
Книги
28 червня 1919 року більшовики руками лідерів УНР знищили легендарного Болбочана
Історія
104 роки від дня народження Осипа Дяківа-Горнового — журналіста та ідеолога боротьби УПА
Історія
Євген Коновалець – Воїн і Провідник
Історія
11 червня, день пам'яті видатного полтавця Степана Скрипника, який став Патріархом Мстиславом
Історія
Поспішайте чинити добро
Історія