Санкції – це спосіб об'єднання Європейського союзу і спосіб колективного захисту від енергетичної атаки Кремля.
На енергетичному фронті цього тижня відбулося принаймні дві події, які потенційно матимуть суттєвий вплив на геополітичний розклад на європейському континенті. Ці дві події стосуються "Північного потоку-1".
По-перше, постачання газу цим газогоном постійно зменшується – росіяни прикручують вентиль. Разом із тим, вони домоглися виключення Канадою з-під дії санкцій турбін "Siemens".
Власне, рішення щодо виключення з-під дії санкцій цього тижня приймали й з питань транзиту російських товарів територією Литви, і з розрахунків за російські добрива, продовольство, ліки та ще дечого. Але турбіна – особливий приклад різниці у мисленні європейців і росіян.
За логікою німців, повернення турбіни позбавить росіян підстав для невідновлення постачання газу через "Північний потік-1" після завершення ремонтних робіт, запланованих до 21 липня. А у типовому сприйнятті росіян це – ознака вразливості, якою не можна не скористатися.
Фактично, Кремль досяг своєї мети: отримав виняток з санкцій, показав слабкість Заходу, продемонструвавши вразливість окремих країн. Це при тому, що ситуація насправді зворотна: це росія залежить від ЄС.
Без західних технологій вони навіть качати свій газ не можуть, а без споживання ЄС їм газ просто нікуди подіти – сховища переповнені, а свердловини не можна зупинити, хіба запалити факели на пів Сибіру. Але замість об'єднатися і дати росіянам по зубах, уряди країн ЄС вже планують, як провести зиму без газу,і роблять це кожен окремо.
Початок повномасштабної війни проти України об'єднав Європу, енергетична криза сприяє роз'єднанню. Першими стали, звісно, угорці, які вже проголосили режим надзвичайного стану в енергетиці, продемонструвавши, що загальні європейські правила їх не обходять.
Тому нам варто з розумінням поставитися до їхніх сподівань на раціональність дій росіян, продовжуючи пояснювати нові реалії, в яких вони з нами разом. Ми через газову війну вже проходили, ми знаємо, що буде далі.
У 2014 році на газовому фронті й у 2022-му на полі бою Україна чітко зрозуміла – росіяни бояться тільки контратак та наступу, захист вони будуть проламувати максимально. І як тільки побачать слабину – заганятимуть до кінця.
Ось чому ми маємо нагадувати: санкції працюють не тільки на захист України. Це спосіб об'єднання ЄС і спосіб колективного захисту від енергетичної атаки Кремля.