Всі агресори «миролюбні» a priori. І путін, і Сталін, і Гітлер, і бозна-хто ще провокували конфлікти, щоби згодом видатися миротворцями.
У світі відбуваються паралельні процеси. У США люди, які мають на озброєнні дезінформацію, які значною мірою прийшли до влади, використовуючи цей інструмент і зробили її своєю зброєю, закривають важливі медійні програми.
«Радіо Свобода», як і «Голос Америки», — це не тільки про те, як наші батьки нелегально слухали їх у совкові часи. Це ще й про те, що для Дональда Трампа та Ілона Маска — це чужорідне тіло, сутність якого прямо суперечить їх світогляду, цілям і намірам.
Паралельно московити розгорнули мережу сайтів, які «навчають» штучний інтелект своїм наративам. Вірус дезінформації уражає штучний інтелект, а той уражає мізки тих, хто споживає інформацію від нього.
Ми живемо у вірусну епоху, коли інформація також поширюється за принципом вірусу. Стрімко розповсюджується мережею і потрапляє безпосередньо в мізки людей по всьому світові; дезінформація також.
Дуже заразна річ, яка стоїть на озброєнні тепер не лише у росіян чи китайців, але тепер вона на озброєнні у керівництва США. Ми до повномасштабної війни дискутували про те як можна боротися з цим явищем і чи можливо це взагалі, а після початку вторгнення це питання набуло зовсім інших відтінків.
Із суто практичних міркувань не виглядає, що із цим явищем можна впоратися якось лінійно не ізолювавши інформаційний простір, який ви хочете вберегти. Крім того, у нашому інфопросторі є актори, які самі використовують дезінформацію доволі широко.
З філософських міркувань постає питання пошуку істини в принципі. Трамп вигадує історії про тисячі оточених українських солдатів, хоча це — відверта брехня, але істина в цьому контексті його не цікавить; його цікавлять цілі та інтереси.
Видається, ми живемо у світі, де істина або вмерла, або принаймні мало кому потрібна. Може її викопають археологи, але судячи з усього, закопають назад за відсутністю інтересу і необхідності.
У нашому становищі істина і правда важливі у нашій смисловій війні, але якщо ми, українці, не можемо їх використати... що ж, все ще лишається питання виживання. Можливо потім знайдемо решту відповідей.