Якщо вибачення не буде – доведеться застосувати примусові заходи виховного характеру.
26 лютого 2024 року інтернет-видання «Главком» розмістило публікацію під назвою «Операція «бородатая бабушка». telegram-диверсія проти української судової реформи» за підписом «Ірина Федорів», у якій стверджується, що мій особистий Телеграм-канал «Записки пасквілянта. Скандали, інтриги, розслідування від Володимира Бойка», є анонімним, «став інструментом Росії для війни в інформаційному полі» і входить у «кремлівську мережу».
Для створення в читача відповідного враження публікація супроводжувалась схематичним малюнком, на якому був, зокрема, умовно зображений мій Телеграм-канал і показані його «зв’язки» з колишнім заступником глави Адміністрації президента України Андрієм Портновим, екс-міністром юстиції Оленою Лукаш, народними депутатами України Олександром Дубінським та, чомусь, Максимом Бужанським. А найголовнішим моїм злочином, наскільки я зрозумів з тексту цієї рептильки, є «зв’язок» з одним з найвідоміших українських адвокатів Ростиславом Кравцем.
Оскільки я понад 30 років пропрацював у галузі журналістики, мені не становило жодних проблем упродовж 10 хвилин з’ясувати, що головний редактор цього видання Микола Підвезяний опублікував цю срань у пошуках додаткового заробітку.
При цьому людина, яка вказана як автор – Ірина Федорів – має опосередковане відношення до тексту, а статтю готували, передусім, професійний громадський активіст Віталій Шабунін та його бойова подруга Дар’я Каленюк. Оплата за розміщення цієї статті була здійснена за рахунок коштів, виділених Фондом «Відродження» на висвітлення в ЗМІ чергової судової реформи.
Справжня причина публікації наклепу та спроба оголосити мене «рукою Москви» – це те, що я перед тим розповів читацькій громадськості про те, як Шабунін з метою уникнути мобілізації був фіктивно оформлений на військову службу в 207 окремий батальйон ТрО, наказом командира батальйону на письмове прохання заступника голови НАЗК Ситника «відряджений» до НАЗК, у військовій частині не з’являється, живе вдома в Києві і кожний місяць отримує на картку 53 тис. грн. – 23 тис. грн грошового забезпечення солдата плюс 30 тис. грн за «виконання бойових завдань».
А доказом цього стала відповідь військової частини, у якій Шабунін фіктивно рахується, на запит адвоката Кравця. Більш того, за скаргою Ростислава Кравця Шевченківський райсуд Києва зобов’язав ДБР розпочати кримінальне провадження за фактом ухилення солдата Шабуніна від військової служби.
Стосовно Каленюк я розповів, як вона по підроблених документах вивозила свого чоловіка за кордон, ховаючи його від мобілізації, а також те, що впродовж багатьох років вона мала спільний бізнес з колишнім заступником начальника «Департаменту Кононенка-Грановського» Генпрокуратури Дмитром Сусом – бізнес Суса (мережа крамниць з торгівлі комп’ютерними аксесуарами в м.Хмельницький) був оформлений на чоловіка Каленюк.
Але в 2016 році Каленюк за допомогою Ситника віджала цей бізнес в Суса та відправила свого колишнього компаньйона за ґрати.
З тим, щоби зам’яти скандал, який вибухнув після моїх публікацій, Шабунін і Каленюк стали під виглядом «розслідування» від імені безумної Федорів поширювати розповіді про якусь «кремлівську мережу», яка спрямована проти, прости господи, «громадського сектору». Але є нюанс.
Тому я пропоную головному редакторові «Главкому» опублікувати вибачення переді мною. Я розумію, що в такому разі йому доведеться повернути гроші, отримані за поширення шабунінської брехні – але нехай ця історія буде для Миколи наукою, а за науку, як відомо, треба платити.
Даю два дні. Якщо вибачення не буде – доведеться застосувати примусові заходи виховного характеру.