Тель-авівські сіоністи розігрують карту нацизму лише тоді, коли можна бити слабкого; тобто завжди. Принаймні, вони так щиро вважають.
Ні для кого не секрет, що Біньямін Нетаньягу — близький друг путіна. Ще у 2019 році ледь не весь Єрусалим був обвішаний портретом цих обох воєнних злочинців: Бібі та путіна.
Ще від початку проголошення (відновленої) незалежності у 1991 році, Ізраїль вів відверто не приязну політику щодо України. Постійні звинувачення в антисемітизмі та міжнародна демонізація виключно нас, українців.
Від 2022 року багато що змінилося, але ставлення Ізраїлю до України — ні. Це державне утворення на Святій Землі як цькувало, так і продовжує цькувати нас, що має значний ефект на єврейську громаду в Україні, котра час від часу виправдовує ледь не за кожен висер ізраїльської влади та дипломатії.
У бік України постійно лунають звинувачення за перейменування вулиць на честь діячів ОУН і УПА. Натомість сам Ізраїль називає вулиці на честь... ізраїльських терористів, які воювали проти союзників та займалися етнічними чистками, як заповідав забутий австрійський художник.
Міністерство закордонних справ Ізраїлю і тамтешнє суспільство повністю проігнорували реабілітацію справжнього нацизму трампістами під проводом Ілона Маска, який кидав зіґи. Тобто у бік України лунають подібні заяви лише тому, що Ізраїль нас позиціює слабкими.
При цьому, про російський антисемітизм всюди мовчок: про зону осілості, про масові страти російськими колаборантами, про погроми, влаштовані імперськими шовіністами. Врешті-решт, поточна ганчірка еРеФії — прапор власівців, нацистських посіпак.
Після мовчання щодо зіґування Маска та інших поплічників Дональда Трампа, мовчання щодо підтримки Маском європейських неонацистів, які проводили перемовини про «остаточне розв'язання міграційного питання», звинувачення Ізраїлю у бік України щодо реабілітації нацизму є нікчемними. Окремо додамо схематичну методичку (див. нижче мовою оригіналу — прим. ред.) від ізраїльського МЗС стосовно України: