Або чому офіс верховного ухилянта простягнув свої гидкі мацаки до культури, в якій розбирається так само (насправді ніяк), як і у політиці.
Ганебна ситуація з головною премією України стала ще одним яскравим проявом сповзання України в авторитаризм. І це неможливо затуманити жодними "поясненнями".
На жаль, у багатьох узурпаторських замашках Володимир Зеленський і його, вибачте на слові, Офіс уже перевершили не лише Віткора Януковича, а й ЦК КПУ! Бо ніхто за 62 роки існування Шевченківської премії не дозволяв собі такого витворяти.
Президент не зволив підписати указ про присудження Шевченківських премій. Адже він хоче разом зі своєю обслугою ще й преміями в галузі культури керувати вручну – визначати кого, коли і як нагороджувати.
Хоча це має вирішувати, звичайно, не цар чи фюрер, і не Офіс, міністерство чи ще якісь посадовці. А Шевченківський комітет за встановленою процедурою.
Всі етапи цієї процедури пройдені. Комітет ухвалив рішення, тож указ президента – це лише почесний обов'язок голови держави, який мав оприлюднити рішення комітету до 9 березня.
Дуже шкода, що голова комітету дав себе використати у ролі автора "обращєній трудящіхся", якими авторитарні правителі люблять прикривати свою сваволю. Втім і голові, і членам комітету ще не пізно повестися гідно і вчинити порядно: