Християнство справді багато чого перейняло від давніх традицій, навіть привласнюючи собі назви, які раніше належали нашій предковічній вірі.
Одне з таких привласнень — саме слово «православна віра».
Християнство, яке прийшло на наші землі, називали не «православне», а «правовірне» або «ортодоксальне». Ця назва відображає зміст: правильно вірити. Саме так це слово передається й іншими мовами світу: orthodox — тобто «правовірний».
З XV сторіччя в історичних пам’ятках назви «правовірна» і «православна» вживалися як синоніми. Але коли ми чуємо вислів «ортодоксальні юдеї», нікому не спадає на думку перекладати його як «православні юдеї» — це звучало б кумедно.
З часом на наших землях «православна» витіснила первісну самоназву церкви, хоча для всіх інших народів вона й надалі залишається «правовірною», тобто «ортодоксальною».
Так звідки ж узялося «православ’я»?
Це була самоназва наших давніх вірувань. Саме до таких висновків прийшли дослідники Рідної Віри, вивчаючи Велесову книгу та народні вірування.
Видно, назва «православна» стосовно віри була настільки глибоко вкорінена в народній традиції, що християни змушені були запозичити її собі паралельно з власною назвою «правовірні», а згодом і зовсім зробити офіційною, щоб остаточно знищити відголоски рідної віри українського народу.
Сьогодні, коли рідновіри кажуть, що вони православні, доводиться довго пояснювати, що вони не християни. Частина рідновірів узагалі уникає цієї самоназви, оскільки вона стійко асоціюється з вірою в Христоса.
Подібну історію маємо й зі словом «руський». Перша асоціація в більшості людей — із «російським», і доводиться пояснювати, що «руський» походить від Русі, а не від росії.
Тільки тут це привласнила не релігія, а сусідня держава.
Автор: Яна Яковенко