Німецькі вчені спростували зв’язок між високим інтелектом та швидкістю мислення
Чи думають розумні люди швидше за інших? Нове дослідження спростовує ідею, що інтелект пов’язаний зі швидким мисленням.
Вчені з проєкт «Людський мозок» Берлінського університету Шаріте та їхні партнери з Університету Помпеу Фабра в Барселоні ставлять під сумнів це переконання, що глибоко вкорінилося.
Про це йдеться у статті «Вивчення того, як структура мережі впливає прийняття рішень для біологічних обчислень» опублікованій у журналі Nature Communications.
Дослідники збудували 650 персоналізованих моделей мережі мозку (BNM). Вони були створені з використанням даних, зібраних у рамках проєкт Human Connectome Project та дозволили команді змоделювати процеси, яким піддається мозок під час вирішення завдань.
Спостереження за симуляцією мозку порівнювалися з емпіричними даними 650 учасників, які пройшли тест на мислення з матрицею Пенна (PMAT), що складається з серії завдань зіставлення зі зразком, котрі ускладнюються. Їхні результати були кількісно виражені у показнику рухливого інтелекту учасників (FI), який можна спрощено описати як здатність приймати важкі рішення у нестандартних ситуаціях.
«Ми виявили, що людям з вищими показниками рухливого інтелекту потрібно більше часу для вирішення складніших завдань порівняно з людьми з нижчим FI. Вони швидше відповідали лише на прості запитання. Спочатку ми спостерігали це у симуляціях, і лише потім побачили, що емпіричні дані учасників, які проходять тести інтелекту, відповідають цій тенденції», — пояснює Петра Ріттер з Університету Шаріте, провідна авторка дослідження.
Лабораторія Ріттер та багато інших дослідницьких груп використовують моделювання мозку на додаток до даних спостережень, щоб розробити теоретичну основу того, як працює мозок. У цьому випадку моделювання використовувалося для визначення зв’язку між функціональними та структурними взаємодіями мозку та когнітивними здібностями. Більш синхронізований мозок краще розв’язує проблеми, але не обов’язково швидше:
«У міру того, як синхронізація знижується, схеми прийняття рішень у мозку швидше роблять висновки, а більша синхронізація між областями мозку дозволяє краще інтегрувати докази у надійнішу робочу пам’ять. Інтуїтивно це не здається дивним: якщо у вас більше часу і ви розглядаєте більше доказів, ви вкладаєте більше ресурсів у розв’язання проблем і знаходите найкращі рішення», — зазначає Ріттер.
Обробка високочутливих даних про мозок відбувалася в безпечному віртуальному дослідному середовищі EBRAINS Health Data Cloud, відомому та доступному світовій науковій спільноті.
Кінцева мета дослідження полягає не в тому, щоб визначити, хто з людей швидше і краще думає. Ідея полягає в тому, щоб зрозуміти, як біологічні мережі ухвалюють рішення. Це необхідно для розробки біотехнологій та інтелектуальних програм. Моделювання процесів мозку під час прийняття рішень є перспективним підходом до створення штучного інтелекту.
«Ми думаємо, що в майбутньому більш реалістичні біологічні моделі можуть перевершити класичний ШІ», — говорить Ріттер.