Львівська ОДА та чеська компанія MND підписали меморандум.
Ви встигли відійти від санта-барбари з майже сімейними романтичними стосунками фігурантів у справах НАБУ? Ось вам ще. Без пікантних подробиць, але голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький налагодив неслабий бізнес під гаслом «Все в сімʼю!», але справа відбувається далеко від Галичини.
Під Полтавою компанія «МНД Жуківське», яку контролює родина голови Львівської ОВА Максима Козицького, прокладає дорогу до газових свердловин через ділянку, право постійного користування якою посвідчене державним актом за іншим підприємством. Власник заявив про самозахоплення.
Лише після ухвали суду поліція внесла до ЄРДР відомості про можливе самовільне зайняття землі.
У реєстрі бенефіціарами «МНД Жуківське» вказані двоє. Перший Карел Комарек, чия MND понад десять років була партнером Gazprom Export, а він сам володів нафтовим терміналом «Самара» в росії, про який СБУ писала як про постачальника палива в ЛДНР. Другий Зіновій Козицький – батько начальника Львівської ОВА. Це не локальний земельний спір. Це система.
І в цю систему вплетена прокуратура, яка (що за несподіванка!) не на боці закону. Ну, дійсно, одні в інших тупо відбирають землю, а правоохоронці тупо ігнорують свавілля. Заяву землекористувача від 27 серпня внесли до ЄРДР лише 16 вересня – після ухвали суду. Місцеві ЗМІ пишуть, що затримка пов’язана з протидією керівника обласної прокуратури Євгена Гладія.
Після «Карфагена», у межах якого НАБУ підозрює посадовця ОГП у прикритті кол-центрів і лобіюванні довірених кадрів у регіонах, версію про прокурорський «дах» родинного бізнесу голови Львівської ОВА мають окремо перевірити НАБУ, САП та ОГП. А перевіряти є що. У лютому 2026 року Максим Козицький особисто підписав меморандум ЛОВА з MND і «МНД Тинівське», серед бенефіціарів якої – його батько. Якщо це не прямий конфлікт інтересів, тоді що?
І це не все. Ще три приклади сімейного бізнесу Козицького на посаді.
Держбанки фінансують. ОВА підписує і сприяє. Бюджет будує дороги. Прокуратура гальмує перевірки. А родинний бізнес розвивається. Це накатана модель, у якій держава є сервісом для сімейного бізнесу посадовців.
Направлю депутатські звернення: до НАЗК – щодо конфлікту інтересів; до НАБУ і САП – щодо використання повноважень, бюджетних рішень та можливого втручання у полтавське провадження; до ОГП – з вимогою оприлюднити хронологію процесуальних дій; до Мінфіну й наглядових рад держбанків – щодо PEP-перевірок фінансування.
Окремо – до Кабміну щодо кадрової оцінки керівника ОВА. Бо так відверто використовувати службове становище для сімейного бізнесу треба мати неабияке нахабство і відчуття безкарності.