Підсумки перемовин в Ер-Ріяді викликають занепокоєння. Закрадається думка, що нам говорять не все, про що там домовилися.
Україна, завдячуючи безпрецедентній мужності своїх Сил оборони, ще 2023 року змогла забезпечити відносну безпеку Чорного моря і зерновий коридор. Тому не зрозуміло, чому цей пункт взагалі виник, якщо він не включає безпеку портів?!
Ворог продовжує лупити по Одесі, Миколаєву, Харкову, Сумах, Дніпру, Запоріжжю знищуючи інфраструктуру, при цьому Москва отримає послаблення тиску. Найнебезпечнішим підсумком є пункт про можливість часткового зняття санкцій, який РФ виторговує за... звільнення полонених!
Наші полонені, яких катують у російських тюрмах, — це чутлива і важка тема. Росіяни завжди використовували заручників для шантажу України, від 2014 року цинічно граючи на долях людей; (я це дуже добре розумію і знаю, але важливо не дати РФ спекулювати на цій проблемі).
2019 року команда Володимира Зеленського вже віддала Москві без вироків суду беркутівців, причетних до розстрілів на Майдані, незасудженого воєнного злочинця Владіміра Цемаха, який був цінним свідком тероризму росіян у збитті MH-17. А він мав би спочатку дати свідчення у Гаазі.
Зараз Кремль підняв ставки й вимагає за полонених підключення своїх банків до міжнародної системи SWIFT, зняття санкцій і сприяння в поверненні сільськогосподарського експорту. Це називають «відновленням доступу до глобальних ринків».
Вважаємо великою помилкою змішувати на перемовинах економічні та гуманітарні питання. Ми повинні залучити всіх наших партнерів для сприяння у звільненні військових і цивільних, обміну всіх на всіх полонених, поверненні українських дітей.
Але санкції проти РФ мають тривати доти, доки її війська не припинять обстріли й не вийдуть з України. Бодай часткове зняття санкцій з РФ у гарячу фазу війни створює катастрофічний прецедент, ставить крапку на справедливому покаранні Москви, розриває її ізоляцію, і дає нові ресурси для продовження кривавої війни та захоплення нових полонених.
Щобільше, з учорашніх домовленостей РФ не бере на себе жодних зобов'язань, бо в Чорному морі її флот давно обмежили, але при цьому отримує бажане. Українська переговорна група мала такі директиви чи результати зустрічі вийшли за рамки директив?
Влада України за минулі 3 роки війни зібрала товсте портфоліо з «Самітів миру» і «Кримських платформ», але це надто скромні дипломатичні досягнення. Хіба що до досягнень можна додати ідею Володимира Зеленського про спільний видобуток мінералів в «плані перемоги» й можливість експлуатації АЕС, яку творчо використали наші американські партнери.
Україні варто наполягати, аби на наступному раунді за столом переговорів були представники ЄС. Бо це і про європейську безпеку, і про спільну відсіч РФ, нам потрібно максимально втягувати в мирний процес.
Подобається це комусь чи ні, але Україна критично залежить від підтримки й тому для нас важлива довіра і комунікації. Адже поки росіяни вливають в вуха адміністрації Дональда Трампа маніпуляції про війну, українську історію, брешуть про фронт, в України, на жаль, наразі немає постійних каналів комунікацій.
Влада повинна подбати про комунікації, приймаючи, в тому числі відповідні кадрові рішення. Зеленський повинен, нарешті, зустрітися з лідерами парламентських фракцій, бо про підсумки зустрічі в Ер-Ріяді депутати та суспільство читали з заяви Білого дому і російські інтерпретації, а вони все ж відрізняються.
І ключове: українці мають знати, який наш план дій і як ми збираємося доносити його партнерам і відстоювати, аби нас не ставили перед фактом, що РФ буде торгувати краденим українським зерном, продовжуючи обстрілювати цивільні міста; і це назвуть перемир'ям. А ще Банковій і її недалеким радникам не варто всує згадувати Мінські угоди.
На них дійсно не було підпису США, але ми та не воюємо; зате був підпис РФ, яка визнавала український суверенітет над Донецькою і Луганською областями. Там не було територіальних втрат, обмеження суверенітету і зовнішнього вектора, а санкції проти РФ були прив'язані до виконання пунктів угоди.