Він є одним з улюблених політиків в Альберті.
"Чесний Едді" – саме таке прізвисько отримав прем'єр-міністр провінції Альберти (Канада) українського походження ЕД СТЕЛЬМАХ. Він народився 11 травня 1951 року у м.Ламонт, Альберта (Канада) в багатодітній українській, україномовній родині.
Про це повідомляє Diaspora.ua
Прадід та прабабця Еда емігрували з Львівщини на самому початку масової української імміграції до Канади, в 1898 році, оселилися біля містечка Веґревіль (того, де встановлено найбільший у світі монумент у вигляді української писанки), та займалися традиційною для українців в Альберті справою – фермерством.
Цілеспрямований хлопець ще у підлітковому віці вирішив стати політиком. У випускному класі він навіть написав, що мріє стати прем’єр-міністром Канади.
Отримавши освіту в університеті Альберти, він 11 років працював у роздрібній торгівлі, а тоді повернувся на батьківську ферму та у 35 років зайнявся громадською діяльністю. Зокрема, був головою місцевої адміністрації, членом шкільної ради, головою місцевої ради охорони здоров'я, членом рад кількох лікарень та інших суспільних закладів.
У 1993 році Ед Стельмах вперше був обраний до парламенту Альберти і водночас був призначений головою Дослідного інституту сільського господарства Альберти. Згодом став заступником, а в 1995 р. секретарем Прогресивно-консервативної партії Альберти.
Наступною сходинкою стала низка міністерських посад в Альберті протягом чотирьох термінів – міністр сільського господарства, харчування і розвитку села (1997-1999), міністр інфраструктури (1999-2001), міністр транспорту (2001-2004), міністр міжурядових відносин (2004-2006).
У грудні 2006 р. почалася "Ера Еда" – Ед Стельмах очолив уряд провінції Альберта, однієї з найрозвиненіших в економічному плані. І майже одразу виявилася його принциповість та бажання бути максимально чесним. Оскільки прем'єром він став, перемігши на внутрішньопартійних виборах, йому закидали, що він є "слабким лідером".
Тоді він домігся проведення позачергових виборів, на яких Прогресивно-консервативна партія на чолі із ним переконливо перемогла, збільшивши кількість місць у парламенті.
Ще одним вагомим аргументом на користь "чесного Еда" стала його безкомпромісна політика щодо великого бізнесу. Він зробив те, на що не могли зважитися його попередники: відразу після призначення прем’єром він підняв роялті нафтовим компаніям, яке доти було нижчим ніж у Венесуелі. Звісно, це спричинило конфлікт, який так і не вдалося вирішити.
Навіть у своєму відході від політики Ед Стельмах виявив неординарність та принциповість і порушив негласну традицію переобрання прем'єр-міністрів провінції на наступний термін.
Вважаючи, що його конфлікт з великим бізнесом Альберти буде не на користь розвитку регіону, у жовтні 2011 року він оголосив про своє небажання балотуватися на наступний термін.
Тож феномен "чесного Еда" серед іншого полягав і в його вмінні залишатися собою, перебуваючи у політиці. Поряд із загальновизнаною некорумпованістю та принциповістю Еда, це перетворило його на одного з улюблених прем'єр-міністрів в Альберті.