Співпрацювати із російськими посіпаками це вже не кримінал, значить, це тепер – лише питання моралі і патріотизму?
Історія про те, як багаторічний партнер «Газпрому» і власник російського нафтового терміналу Карел Комарек разом із родиною голови Львівської ОВА Максима Козицького збираються видобувати газ на Полтавщині і в інших українських регіонах, отримала цікаве продовження і заграла новими фарбами. Що характерно – знову фарбами російського триколору.
Задача з зірочкою: спростувати неспростоване
Але про все по порядку. Отже, активні пошуки газу в Полтавській області на Жуківській площі почала проводити ТОВ «Бурова компанія «Горизонти». Це компанія родини Козицьких. У свою чергу споріднена з нею ТОВ «Горизонти» володіє спецдозволом на площу, купленим у 2021 році за сміховинні 90 млн грн. Мажоритарний власник ТОВ «Горизонти» (80%) – Карел Комарек, міноритарний (20%) – Зиновій Козицький, батько діючого голови Львівської ОВА.
Комарек – багаторічний партнер «Газпрому», який навіть після початку повномасштабного вторгнення не захотів розривати стосунки зі «старшим братом» із Кремля. Процитую британське видання The Telegraph від 9 листопада 2023: «Бізнес-імперія Карела Комарека до минулого місяця була пов’язана із підтримуваним Кремлем «Газпромом», незважаючи на обіцянки уряду Великої Британії, що він розірве зв’язки з компанією. Мільярдеру, який займається лотереєю, знадобилося 19 місяців, щоб розірвати відносини із підтримуваним Кремлем «Газпромом». Поясню, що тут мова про те, що Комарек розвиває лотерейний бізнес під брендом Allwyn у Великій Британії.
Але виявилося, що і наприкінці 2023 відносини з «Газпромом» не були розірвані, у російського монополіста залишилися акції. Цитата британського видання The Guardian: «Чеський мільярдер, чия компанія бере на себе управління національною лотереєю Великої Британії, все ще веде бізнес із газовою компанією «Газпром», що належить Кремлю, майже через два роки після того, як пообіцяв регуляторам, що він розірве відносини з росією».
Також відомо, що у 2011 році Комарек став власником російського нафтового терміналу «Самара», і СБУ ще у 2018 році попереджала Держгеонадра про те, що власник терміналу постачає нафтопродукти до так званих «ЛНР» та «ДНР».
Ось якого чудового партнера обрала собі родина Козицьких! Так, трохи токсичний, але при грошах. А те, що гроші від «Газпрому» та «Самари» — то вже деталі.
Коли вся ця інформація була опублікована в українських ЗМІ, то реакція була, так би мовити, трохи нервовою. Публічно першим відреагував «чеський інвестор». Його компанія МНД вийшла із заявою, що «компанія MND та її акціонер Карел Комарек не мають жодних ділових чи інших зв’язків із росією», «термінал «Самара» було продано у 2022 році у прозорий спосіб», а інформація про співпрацю з росіянами – «це кричущі неправдиві звинувачення та наклепницькі твердження».
Мені от цікаво, а чому пан Комарек не пише до The Telegraph та The Guardian про «неправдиві звинувачення та наклепницькі твердження?». Чому не спростовує, що 19 місяців кривавої війни качав і зберігав російський газ і тим самим спонсорував вбивства українців? Бо, по-перше, поважає і боїться владу і суспільну думку Лондона, а Києва – ні. Бо тут можна все, бо є дах в особі Козицьких. А по-друге – бо все правда. У кінці червня 2022 року Комарек спромігся на декларацію про припинення співпраці з «Газпромом», проте не припинив її аж до літа 2024, і у звіті компанії кривава війна росії проти нашої держави називалася «конфліктом в Україні».
Скільки сотень мільйонів доларів отримав Кремль від чеського партнера за цей період? Скільки отримали українські посіпаки Комарека? І чи не одні це і ті самі гроші? Криваві гроші.
Щодо «прозорого продажу» російського нафтового терміналу Комарека у 2022 році – це взагалі сміх і зухвала брехня. Прозорий продаж – це due diligence, перемовини, комунікація у ЗМІ, імена покупця і продавця. Нічого з цього не було.
Як писав Георгій Тука, ми побачили, як один нідерландський офшор змінився іншим з тією ж адресою реєстрації, з’явилася однойменна чеська компанія, на яку записали офшор, при тому, що і в одній, і в іншій структурі директорами вже після «продажу» чомусь були топ-менеджери холдингу KKCG Комарека.
Якщо щось виглядає як качка, плаває, як качка і крякає як качка, це, ймовірно, і є качка, так, пане Комарек? Коли немає жодних ознак «прозорого продажу», але є всі ознаки фіктивного продажу, то, мабуть, це і є фіктивний продаж.
«Газпром» чи «Роснефть» — яка різниця, двадцять баксів – завжди двадцять баксів.
Але найцікавішою була позиція українських партнерів Комарека, які, повністю згоден із Георгієм Тукою, мали б відмовитися від співпраці з Комареком ще у 2014 році. З моменту, як росія почала масово вбивати українців на Донбасі і вторглася у Крим, будь-яка співпраця з поплічником «Газпрому» була злочинною та аморальною, тим більше, для родини представника одного з найвищих щаблів влади. І мала прирівнюватися до державної зради.
Тут все за Черчиллем: нуль публічності і метушня бульдогів під килимом. Дзвінки блогерам, «рекомендації» ЗМІ, «привіти» особисто мені від львівських кримінальників і поліціянтів. Однак жодної офіційної реакції. Бо сказати нічого.
Але ось нарешті ми дочекалися. Така собі Асоціація «Нафта і газ України» (не плутати з Нафтогазовою асоціацією України) вийшла із заявою, в якій засудила «публікації у соцмережах та ЗМІ, спрямовані проти репутації компаній ТОВ «Горизонти» та MND, родини Козицьких та Карела Комарека». Мовляв, це «завдає шкоди енергетичній безпеці України».
Відкриваємо реєстр і дивимося, а хто ж входить до Асоціації? І тут просто свято якесь! Виявляється, що одним із засновників є ТОВ «Бурова компанія «Горизонти» Козицьких, а бенефіціаром Асоціації є Зиновій Козицький, а до 2021 року кінцевим власником був нинішній голова Львівської ОВА Максим Козицький.
Просто вдумайтеся у когнітивний рівень тих, хто сьогодні представляє державу. На захист своєї компанії Козицькі відправляють Асоціацію, бенефіціарами якої вони є. А що – так можна було?
Втім, це не все. Подивимося, хто ж ще є співзасновником Асоціації, яка захищає Козицьких, зараз.
І, о диво – це ще один міжнародний спонсор війни в Україні, «Везерфорд Україна», дочірня компанія Weatherford International, визнана НАЗК у лютому цього року спонсором війни. Як зазначає НАЗК, Weatherford International продовжує працювати в рф, сплачувати там податки на мільйони доларів США та забезпечувати технологічні спроможності країни-агресора у нафтовій галузі. Не виходить з росії і не збирається. Основний замовник «Везерфорд» — відома «Роснефть» Сечіна, одного з найближчих спільників путіна.
У Козицького з лютого було достатньо часу, щоб вийти з Асоціації, або ж керівництву Асоціації виключити «Везерфорд Україна» із числа засновників, проте цього не було зроблено.
І я чомусь не здивований. «Газпром», «Роснефть» — яка різниця? Двадцять баксів – завжди двадцять баксів, і неважливо від кого вони. Здається, цей девіз варто великими буквами вигравірувати на дверях кабінетів 99% українських можновладців.
Насправді те, що зараз відбувається у кейсі Козицьких – величезний прецедент для інших можновладців та бізнесу. За яким уважно стежать ділові та адміністративні еліти. Бо якщо можна співпрацювати із російськими посіпаками представнику вищої влади, то значить, це вже не кримінал, значить, це тепер – лише питання моралі і патріотизму? Значить, можна отримувати криваві долари і плювати в обличчя сотень тисяч захисників, які тримають оборону на Сході? Значить, старшина вже може продаватися московському царю, і ось вам наші нові поважні і безкарні кочубеї? Шановна СБУ та РНБО! Схоже, що лише ви можете відповісти на це питання словом «Ні», бо «кочубеї» вже давно відповіли своїми діями.