Інтерв'ю з представниками Karjalaini Kanšallin Liikeh ᛅ Карельського Національного Руху (КНР).
Вітаю, якою є політична мета вашого руху і яким ви бачите реалістичний шлях до її досягнення?
Мета КНР — формування повноцінного карельського суверенітету та створення політичної моделі, у якій Карелія функціонує як суб’єкт із власними інститутами, національною політикою та зовнішніми зв’язками. Рух свідомо концентрується на послідовній роботі.
Якими ви бачите перспективи розвитку карельського національного руху сьогодні? Наскільки суспільство в регіоні готове до змін?
\Після визнання руху «небажаною організацією» він перейшов у діаспорний та мережевий формат. Незважаючи на це, фундаментальні передумови залишаються:
• етнокультурна самосвідомість корінних народів — карелів, вепсів, саамів, інгерманландських фінів, поморів;
• сформована регіональна ідентичність, що спирається на складний історичний досвід та близькість до фінсько-угорського світу;
• наявність екологічних та соціальних конфліктів, здатних у майбутньому стимулювати мобілізацію;
• інтерес академічних і громадських середовищ у Суомі та Естонії, які підтримують тему корінних народів.
Готовність населення до політичних змін поки що в’яло артикульована, але поєднання економічної кризи, екологічного протесту, медійної підтримки та мережевої організації потенційно може створити точку зростання, здатну перетворити культурний рух на повноцінну політичну силу.
У яких регіонах та серед яких груп фіксується найбільша підтримка вашого руху?
Найбільша підтримка походить із діаспори — це типова ситуація для більшості національних рухів, заборонених або переслідуваних у рф. Найактивніші осередки — у Суомі, Естонії та Україні.
Які ключові політичні та культурні ідеї сьогодні просуває рух?
Ідеологічна основа КНР включає:
• етнокультурне відродження як домінантну цінність;
• зміцнення карельської національної ідентичності через мову, історію та локальні практики;
• розвиток карельських інституцій, здатних діяти автономно;
• більш тісні культурні та економічні зв’язки з Фінляндією та Естонією.
Чи бере рух участь у міжнародних заходах? Які результати дають ці контакти?
Так, КНР працює у міжнародній площині — через конференції, форуми, дослідницькі платформи та громадські ініціативи.
Результати включають:
• міжнародну легалізацію карельської проблематики;
• співпрацю з фінно-угорськими фондами та академічними структурами;
• формування стійкої мережевої інфраструктури;
• участь у дискурсі про постросійські трансформації та самовизначення корінних народів.
Як ви оцінюєте ситуацію після конфлікту з Дмитром Кузнецовим і в чому полягали розбіжності?
Після публічного розкриття незаконних дій Дмитра Кузнецова (відомого як Miteri Panfilov) КНР провело внутрішню перевірку, яка виявила такі факти:
• самовільне присвоєння представницьких повноважень;
• фінансові порушення, включно з вимаганням коштів у активістів і невиконанням приватних зобов’язань;
• спроби узурпувати рух, вилучаючи незгодних і створюючи конфлікти.
Ця людина для нас уже в минулому.