На відміну від України, американські солдати захищатимуть безпосередньо від агресії острівну демократичну Китайську республіку.
Станом на сьогодні Вашинґтон підштовхує Київ до переговорів із Москвою, хоча у березні американці були відверто проти "Стамбула". Що ж змінилося?
Високопосадовці США всіма способами почали сигналізувати нам про "доцільність" уже взимку розпочати переговори з московитами. Навіть Джозеф Байден ось натякнув, що хотів би розмови Києва та Москви.
На правду, Вашинґтону підгоряє, бо ось-ось може спалахнути війна на Тайвані. Адже тамтешній президент Цай Інвень дослівно сказала наступне: «Це реально може трапитися з нами найближчим часом. Це не нагнітання ситуації».
Ми з вами пам'ятаємо слова американського лідера, що Тайвань американські солдати захищатимуть безпосередньо, на відміну від України. Сьогодні є ризик початку декількох локальних воєн одночасно.
Після переобрання Сі Цзіньпіна генеральним секретарем Комуністичної партії Китаю мілітаристська риторика КНР зашкалює. Сі виступає у камуфляжі, не приховуючи бажань: «Китайська армія має реалізувати бачення партії та зміцнитися для нової ери».
У жовтні державний секретар США Ентоні Блінкен попередив, що Китай, можливо, збирається розібратися з Тайванем найближчим часом. У вересні Байден підтвердив журналістам, що армія США воюватиме на боці Тайваню, якщо Китай нападе.
США не здатні підтримувати дві величезні війни одночасно. У зв'язку з цим Вашинґтон прагне скерувати більше ресурсів на захист Тайваню, бо це стратегічна мета США.
Незабаром напишу, чому Тайвань для американців важливіший за Україну, а зараз про інше: я переконаний, що саме нерішучість США в Україні наближає III світову війну. Очевидно, що Китай зараз не настільки сильний, щоб кидати виклик США, і лише показує м'язи.
Одна його геополітична півкуля закликає Білий дім домовлятися, інша – дратує той самий дім. У клубі диктаторів-вигнанців не лише Владімір Путін та Сі Цзіньпін, а й вожді КНДР з Іраном.
Всі вони роками готувалися до війни, витрачали шалені кошти на переозброєння і зараз дійшли до точки "або пробуй, або йди на пенсію". Ті ж Іран та Північна Корея бачать, як США дозволяють безкарно блефувати Путіну, "чому їм не можна!?".
Світ дійсно стоїть на порозі багатьох ймовірних воєн, що здатні перерости в одну велику світову. Але, нагадаю, вгамування одного фюрера може приструнити інших: якби США допомогли швидко перемогти Путіна в Україні, ймовірно, Сі Цзіньпін не ризикував би повторити шлях бункерного.
Автор – Орест Сохар, військовий експерт і шеф-редактор "OBOZREVATEL"