У ході потенційного конфлікту американці та японці можуть зазнати серйозних втрат, а інфраструктура Тайваню критично постраждає.
Про це йдеться у прогнозі аналітиків та військових експертів із Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), підготовленого за участі відставних офіцерів ВМС і ВПС США, інформує медіаагенція "Останній Бастіон".
Вони змоделювали гіпотетичну війну у 2026 роціміж комуністичним (континентальним – прим. ред.) Китаєм і Америкою з її союзниками в Азійсько-тихоокеанському регіоні за Тайвань; свої висновки експерти зробили на основі 18 сценаріїв.
Як зазначається у матеріалі, за найгіршого сценарію розвитку подій – США втратять 900 винищувачів і штурмовиків (тобто, половину боєздатного парку – прим. ред.), а також більшу частину надводного флоту у регіоні за кілька тижнів війни.
При цьому, за оцінками американських же експертів, КНР не досягне поставленої мети, а десантна операція Пекіна провалиться (китайські втрати становитимуть не менше 150 кораблів – і це тільки на морі).
Війська комуністичного Китаю у кращому разі зможуть створити плацдарм на острові, але розширити його виявиться непосильним завданням.
Основну роль протидії потугам КНР зіграють американські протикорабельні ракети типу "Harpoon", наявні на озброєнні Тайваню, а більшість авіації буде виведено з ладу у перші дні війни.
«Наші результати показують, що хоч і не у всіх, але у більшості сценаріїв Тайвань може відбити вторгнення з материка. Однак це призведе до серйозних витрат із погляду як тайванської інфраструктури й економіки, так і американських сил у Тихому океані. Як, утім, ціна військової кампанії для США і Китаю, котра виявиться завеликою», – заявив старший радник CSIS Марк Кансян.
При цьому американські експерти визнають, що поки не моделювали найбільш песимістичні сценарії, коли США допомагають Тайваню з відстрочкою, а Японія дотримується суворого нейтралітету, відмовляючися надавати Вашинґтону свою військову інфраструктуру.
Такі варіанти будуть прораховані найближчим часом, а підсумкова оцінка надана у грудні поточного року, адже потенційний ризик китайського вторгнення загрожує Тайваню вже кілька десятиліть.
Варто зауважити, острівна демократична Китайська Республіка (офіційна назва Тайваню – прим. ред.) змогла розробити складну систему оборони, яка б відповідала його географії та щоби впоратися з такою гігантською державою, як КНР, відому за назвою "стратегія дикобраза".
Мета вищого військово-політичного керівництва Тайваню очевидна – зробити вторгнення будь-якої ворожої країни дуже важким і дорогим, аби нападник почав зазнавати втрат ще до підходу до острова.
З відкритих джерел відомо, що Китайська Республіка накопичила великі запаси протиповітряної, протитанкової та протикорабельної зброї та боєприпасів, включно з безпілотними літальними апаратами та мобільними крилатими ракетами берегової оборони, здатних знищити дорогі військові кораблі КНР і військово-морські системи.
Окремо додамо, що система військового резерву Тайваню нараховує 2,5 мільйона осіб і 1 мільйон добровольців цивільної оборони, що становить майже 15% від усього населення острова.
Окремо "Останній Бастіон" радить читачам згадати, що Японія розробляє нову стратегію власної національної безпеки на тлі російської агресії проти України.