Погана звичка оперувати фактами під час незрозумілих, з першої точки зору, подій підказує мені, що не тільки Полтавщина, а і увесь нецивілізований світ втратили велику драматично-антикорупційну актрису, яка своєю недовершеною грою, в соціальних мережах, здатна змусити повірити в її невинятковість.
Мрія стати великою антикорупційною актрисою привела у травні цього року Ларису Гольник на сцену справжнього театру імені Гоголя, де вона постажувалася в ролі судді. Справа у тому, що з 16 квітня 2015 року Лариса Гольник перебуває у статусі судді без повноважень, про що вона вперто не говорить в своїх інтерв´ю.
А суддя без повноважень, це як актриса без театру.
Різниця тільки в тому, що суддя без повноважень Гольник на роботу не ходить, а заробітну плату отримує. Незважаючи на те, що регулярно паплюжить своїх колег.
Але участь у виставі на сцені театру, як ми зрозуміли, була тільки репетицією перед бенефісом.
Бенефіс відбувся вчора ввечері у темному, темному, темному неосвітленому місці. Де не було, імовірно, навіть жодної відеокамери. Два невловимих, як ніндзя черепашки, представники древнього клану найманців вступили у нерівний бій з технологією поновлення у медійному просторі забутих старих облич лицедіїв під маскою антикорупціонерів які, стурбовані відсутністю телевізійної уваги, потребували негайного відродження.
Медійний бенефіс відбувся.
Бурхливі оплески. Завіса.
Люмпен в коментарях кличе на «Біс».
Але, словами К.С. Станіславського, хочеться сказати:- НЕ ВІРЮ...
І ось чому.
Після нападу озброєної до зубів битами трубами арматурами гумовими кийками резиновими трубами з твердою серединою (в інтерв‘ю різним виданням різняться види зброї), шокована нападом жінка робить селфі, і о 17.33 розміщує публікацію в ФБ на своїй сторінці. Схожу інформацію в себе на сторінці розміщує і Ігор Гавриленко, зі словами про те, що на Ларису напали, і вони вже 40 хвилин чекають на поліцію. Незрозумілим чином наступного дня цей пост Гавриленка зник.
__________________________
О 17.42, через 16 хвилин після виклику поліції, Полтава 365 публікує ГОТОВУ статтю з фото та відео з місця події, на відео видно, як у кареті швидкої допомоги, після надання невідкладної допомоги, суддя Гольник спілкується зі слідчим.
__________________________
__________________________
Як пояснює Юрій Сулаєв, начальник відділу комунікації ГУ НП в Полтавській області, поліція в 17.26 отримала виклик від перехожих про те, що в парку йде бійка. В 17.40 слідчо-оперативна група прибула на місце трагедії. В 17.42 це зафіксувала камера одного з представників дійства.
__________________________
__________________________
«Громадському» подружжя Гольник повідомили, що викликали поліцію та швидку, але чекають вже понад півгодини.
__________________________
__________________________
В коментарі «Коло» о 17.55 подружжя Гольник повідомляє, що нікого не має, і що швидку вони не викликали.
__________________________
__________________________
О 17.53 інший ресурс розміщує готовий матеріал з фото та відео події.
__________________________
Невідповідність у часі, словах та подіях змусила мене критично віднестись до вказаної події. Бо, як Ви знаєте, “диявол в деталях”.
Сьогодні, на своїй сторінці в соціальних мережах суддя без повноважень - актриса Гольник активно постить всі матеріали, відносно вчорашньої прем´єри, незважаючи на те, що перебуває в лікарні? Під охороною. Після численних забоїв та струсу мозку?
Знаючи з власного досвіду, що підготовка матеріалів до публікації потребує часу, для мене особисто зрозумілою є та медійна активність, яку застосувало подружжя Гольник-Гавриленко для відновлення втраченої уваги ЗМІ.
Можливо, це і є відповіддю на питання кому було вигідна трагікомедія з нападом банди велосипедистів (тепер з пересторогою буду дивитись на дельтапланеристів).
Кількість репостів публікацій ЗМІ на сторінці у ФБ подружжя Гольник-Гавриленко вказує на імовірного вигодо-набувача події, а саме на суддю без повноважень Гольник, та перебуваючого в променях її медійної слави чоловіка-блогера Гавриленка.
На щастя, у здорової частини суспільства на сьогодні ще є запит на отримання критичної інформації.
Геннадій Сікалов