На 11-му році антиукраїнської війни населення країни-окупанта слід визнати біологічним видом, який становить загрозу існуванню всій планеті.
На тижні «справедливорос» (що a priori звучить абсурдно у тій дійсності, де росія, а де справедливість? Ну, анекдот же!) Сєргєй Міронов анонсував створення громадського руху «Ми є росіяни», тобто русскіє. Сміх та й годі!
Цікаво: це кому ж вони доводять, що вони росіяни/русскіє? Навіть для нормальних реалій дивно звучить, бо це все одно, що констатувати: «Зараз ранок, день чи ніч».
Мабуть, воно видає нерозуміння ними самими значення, хто такі росіяни/русскіє, якщо це треба підкреслювати. Вони не знають, хто вони, ким були та від кого походять.
Ось це слово — «русскіє» — потрібне для фасаду безглуздої війни, яку веде кремлівський режим (і ширше: влада РФ — прим. ред.), прикриваючись нібито «загрозою» з боку Заходу. Від неї ці самі росіяни/русскіє мають «захищатися», нападаючи.
А спитай по суті, хто ж такі ті русскіє, не кажучи про росіян, то вони й не зможуть відповісти. Не дадуть відповіді, не озвучуючи заяложені пропагандистські штампи про: велич, нацистів, ґейропу, біолабораторії, бандерівців тощо.
Адже на московії навіть бояться говорити по-справжньому про своє походження. Ну, а щодо всього світу, кому там хочуть показати, хто такі «Ми є русскіє», то світ це вже й так побачив.
Минують століття, народжують і вмирають покоління, а для росії-матушкі мало що змінюється. Слід зауважити, що про російські фасади у 1839 році написав французький мислитель-мандрівник Астольф де Кюстін:
«Деспотизм, що нічим не стримується, одурманює розум людський. Зберегти розум після 20-річного перебування на російському престолі може або янгол, або геній. Але ще з великим подивом і жахом я бачу, як заразливе божевілля тирана та як легко слідом за монархом втрачають розум його піддані; жертви стають старанними поплічниками своїх катів».