Про Зе у світі метеликів
Дуже солідні оглядачі, аналітики і політологи, кому ми довіряємо чи не беззастережно, з оптимізмом констатують – з лялечки безхребетної, генетично запрограмованої на совок одноденки випростується націоналіст, натовець, політик.
Мовляв, дорожня карта останнього Майдану і чи не одвічна волелюбність нації змушують блазня змінити пацифізм рядка «згинуть наші вороженьки, як роса на сонці» (себто, самі по собі) на іншу інвективу – «і покажем».
Щоправда, до привселюдного визнання Зе своєї пубертатності справа ще не дійшла. Показував він інше. Та й офіційно ідіотизм фрази «перестати стріляти» ще не засуджений, але, дивіться – закрив телеканали п´ятої колони, а її вождя з наліпкою «державний зрадник» посадив на браслет, зловив двох злодіїв «в законі» і, уявити лише!, одягнув косоворотку, максимально наближену до вишиванки.
Ми отут у себе на дивані не претендуємо на замежевий об´єктивізм «безцензурних» Марини з Богданом на Цензор.Нет., котрі в один голос констатують народження політика безпосередньо у нас на очах.
Навіть за щирого, припустимо, бажання довести світові, що з Наполеоном Бонапартом популяція наполеончиків не щезла. Навіть за ситуації, коли вискочка реалізує жадану мрію усього життя і ще раз зустрінеться з путіним.
Чому від заморочок фанфарона має страждати нація?
Це вам, панове, не під'їзди до Мазепи і Пушкіна асфальтувати. І мова не про відсутність лою під чуприною. От автор хотів би стати начальником якогось цеху. Стрибнути у висоту на 2.46 і втерти носа Сотомайору. Зіграти за «Барселону», у гіршому разі – за Бахрейн. Запитати у світу «Бути чи не бути?» своїми словами. І що? А те: знай, миня, стійло; коли не пиріг, то й не пирожися; свиня в наритниках – ще не кінь тощо.
Доки ми гострили сокиру і зуби на найвеличнішого прес-конферента з наміром не залишити від нього мокрого місця, «відверту розмову» бубочки з підданими актуальний хайп невмолимо відсунув на задвірки мереж.
Сайти запістрявіли глибокою європейською стурбованістю діями «Луки-терориста», фактичною вікторією нашого Go_A на Євробаченні, другим скасуванням «вікторії» Вірастюка на во-87 Верховним Судом.
Глибоко народні мережі шаленіють від споглядання частини організму свого об’єкту обожнювання – Анастасія Приходько, яка нещодавно стала матір'ю втретє, виставила на загал відверту бодіпозитивну світлину. Акція співачки присвячена захисту вигляду молодих мам. Звісно, зона бікіні з пупиком, обвислі цицюлі, живіт і розтяжки викликали жвавий інтерес як мам, так і тат. Чи до чиєїсь тепер прес-конференції?
Тому буквально два-три укуси. Не станемо повторювати висловлене людьми про згаяні Зе два роки, його диктаторські замашки і неприкритий популізм, серіальність гри в президента, міжнародне фіаско, вину у провалі боротьби з ковідом, планомірне і послідовне знищення інституцій держави, демонстративний непотизм, реформи коту під хвіст… Гугліть.
І все те, що ви нагуглите, огидно. Бо хлоп'я призвичаїлося до охорони і кортежів, державної дачі, закордонних відпусток за бюджетний кошт, безкарності і бла-бла-бла. Погодьтесь, навіть оте виставлене селфі з Мендель у халаті ніщо інше, як агресивна самозакоханість з очевидним підтекстом: а я плювати на вас хотів. Бачите, це нещастячко прийшло «побудувати країну з нуля»!
Не меншу огиду у нас викликає уподобане президентом хобі ліпити ярлики, бавитися людськими долями під захоплене схвалення клевретів, часто-густо з порушенням закону. І постійне ухиляння від гострих питань.
Надто самовпевненим подає себе Нелох! А колись же непомітно підкрадеться песцем і помста за Оман, і за Вагнера, і за Ріфмайстра, і за морпеха Ярослава Журавля, і за «референдум по Донбасу».
Тому – ніякий він не політик, а вилитий Голобородько. На вéлику з порожньою консервною бляшанкою на мотузці. Торохтить на увесь закуток.