Майже те саме зараз робить Трамп.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).
48% британців вважають, що важливіше підтримувати Україну. 20% надають перевагу стосункам з Трампом та Маском. Причому, якщо серед консерваторів за Україну 50%, то серед лейбористів 61%, а лібдемів 65%.
Колись прем'єр Великої Британії Ллойд Джордж жваво цікавився у спільної делегації УНР та ЗУНР у Версальському палаці:
Чи правда, що українці мають свою мову і вона інша, ніж польська?
Чи готові воювати проти більшовиків?
Різко сперечався з прем'єром Франції Клемансо, який вважав Україну частиною росії.
Вважав неприпустимим, аби Польща поглинула території з непольським населенням.
Послухали б британця — нічого б і на Волині не сталося, бо поляків би там не було. Послухали б британця — і Другої світової б не було, бо між Сталіним і Гітлером була б Україна. Послухали б британця — і американців би в Європі не було, бо не потрібні б були.
Але переміг Клемансо.
Армію Галлера, яка мала їхати на протибільшовицький фронт, у порушення слова, яке дали британцям, кинули проти ЗУНР.
Ллойд Джордж лютував, його обдурили.
Потім доля Ллойда Джорджа ще раз перетнулася з Україною, дуже несподівано, через треті руки.
Першим, хто розповів світу про Голодомор в Україні був британець Ґарет Джонс.
Ми бачили фільм Агнєшки Голланд «Ціна правди», ми читали книгу Мірослава Влєклого «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала».
Ґарет Джонс працював консультантом в колишнього прем'єра Ллойда Джорджа.
Розповідав йому про жахіття, які побачив у совєцкій Україні.
А по іншу сторону Атлантики, інший журналіст, Волтер Дюранті брехав про Голодомор, що не завадило йому отримати Пулітцерівську премію.
Його викрив інший британець Малкольм Маггерідж, але марно.
Американський журналіст не робив нічого гіршого, ніж американський уряд.
Це був один з тих багатьох періодів в історії, коли Вашингтон та Москва лупилися по яснах.
Вся совєцка важка промисловість, яка мала підготувати Сталіна до завоювання Європи, була збудована американцями.
Якщо дивитеся на греблю Дніпрогесу — бачте в ній трупи замордованих українців.
Сталін розраховувався з американцями золотом, яке подихаючі українці несли в торґсіни.
Торговля с іностранцами.
Контори, де на вагах лежали людські життя.
І якраз в 1933 році США визнали СРСР та вивели їх з міжнародної ізоляції.
Майже те саме зараз робить Трамп.
Волтера Дюранті навіть після вторгнення рф не позбавили Пулітцерівської премії.
Він дожив до 1957 року.
Ґарета Джонса заманили в пастку в Китаї та убили агенти НКВС у 1935 році.
Ллойд Джордж написав тоді: «Я завжди боявся, що він занадто ризикує. Ніщо не уникало його спостереження, і він не дозволяв жодній перешкоді збити його з курсу».
У Британії міняються прем'єри, але їхня прихильність до України після 2022 року незмінна. Як і прихильність британського суспільства.
До Трампа днями летять прем'єр Стармер та президент Макрон, будуть намагатися зупинити новий союз США з росією.
Але чим би це не закінчилося, головне що в Європі вже є «сердечна згода».
Правда, у новій Антанті замість росії тепер Україна. Нарешті хоч тут все в порядку.
Ллойд Джордж десь там може посміхнутися — все ж правим виявився він, а не Жорж Клемансо.
І британці це знають.