Слов'янські племена розселені у ранньому Середньовіччі на просторі між ріками Ельба та Дніпро лишили по собі багату культурну спадщину.
Один із її зразків став доступний широкому загалу завдяки польовій роботі польських етнографів і археологів, передає медіаагенція "Останній Бастіон" із посиланням на видання "Le Salon Vert".
Виявлений кам'яний ідол, який знаходиться посеред лісі біля села Антувкі у ґміні Вільчин Конінського повіту Великопольського воєводства, спершу пов'язали із божеством Свентовитом.
Проте згодом науковці дійшли висновку, що стовп є майже на 100% ідентичною копією Збручанського ідола із Тернопільської області, на якому крім чоловічих присутні також жіночі та зооморфні зображення.
Довкруж наявна очищена місцевість, що, ймовірно, могла слугувати давнім слов'янським племенам (перш за все волхвам і жерцям – прим. ред.) за капище або інших обрядових дій.
Насамкінець "Останній Бастіон" закликає своїх читачів пам'ятати про те, що станом на сьогодні на дні Чорного моря зберігаються недоторканими десятки галер.