Автори хочуть встановити мінімальний розмір за адміністративний збір у 20 гривень.
На сайті Верховної Ради опублікували проєкт Закону №4380 «Про адміністративний збір».
Авторами є група депутатів з різних депутатських фракцій та груп, серед яких: Лариса Білозір, Павло Бакунець, Роман Лозинський, Олена Копанчук, Віктор Балога та інші.
Вони пишуть, що проєкт Закону розроблено з метою впорядкування відносин у сфері плати за надання адміністративних послуг, забезпечення прозорості цих відносин, а також для підтримання сталого та якісного надання адміністративних послуг коштом обґрунтованих (раціональних) розмірів адміністративного збору.
Мотивація депутатів
Автори пишуть, що проблема має дві сторони: одна для держави та органів місцевого самоврядування; інша – для споживачів адміністративних послуг, тобто для громадян і суб’єктів господарювання.
Для держави та органів місцевого самоврядування плата за надання адміністративних послуг «є недостатньо компенсаційною».
Особливо це стосується органів місцевого самоврядування (ОМС), адже на них лягає основний тягар надання адміністративних послуг, в тому числі у порядку виконання делегованих повноважень, і забезпечення створення та функціонування центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).
Автори пишуть, що надходження у місцеві бюджети у багатьох громадах не покривають навіть витрат на оплату праці персоналу, що виконує цю роботу.
Для громадян і суб’єктів господарювання проблема полягає у тому, що плата за надання адміністративних послуг є непрозорою, що уможливлює зловживання у цій сфері.
Що пропонують народні обранці?
Отож, пропонується в законі прописати:
- адміністративний збір – встановлений законодавством у грошовому вимірі збір, що сплачується суб’єктом звернення за надання йому/їй адміністративної послуги;
- базова адміністративна послуга – адміністративна послуга, яка є необхідною для набуття, зміни чи припинення прав та/або обов’язків для усіх фізичних та юридичних осіб або їх значної кількості.
Платність адміністративної послуги (АП) встановлюється виключно законом. Порядок визначення розмірів адміністративного збору (АЗ) регулюється законом.
АЗ встановлюється з метою повної або часткової компенсації державі та/або територіальній громаді витрат на надання адміністративної послуги.
На безоплатній основі також надаються такі АП:
1) державна реєстрація народження;
2) державна реєстрація смерті;
3) видача паспорта громадянина України вперше (за умови його отримання у віці від 14 до 18 років);
4) видача дипломатичного паспорта України;
5) видача службового паспорта України;
6) видача посвідчення біженця;
7) видача посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
8) набуття громадянства шляхом репатріації;
9) реєстрація місця проживання неповнолітньої особи;
10) інші адміністративні послуги, відповідно до закону.
Витрати на надання АП розраховуються на основі усереднених показників:
а) матеріальних витрат (вартість матеріалів, в тому числі бланків документів, офісного і канцелярського обладнання, комп’ютерної техніки та її обслуговування);
б) витрат на оплату праці працівників, які забезпечують надання адміністративної послуги;
в) інших прямих витрат (послуги зв’язку, забезпечення функціонування державних реєстрів та інші інформаційні технології, транспортні витрати).
До розрахунку таких витрат не включаються видатки на комунальні послуги та інші витрати на приміщення суб’єктів надання адміністративних послуг та центрів надання адміністративних послуг.
Підвищений розмір АЗ визначається за терміновість у випадку прискореного надання адміністративної послуги за запитом суб’єкта звернення:
- АЗ сплачується суб’єктом звернення перед або одночасно з поданням заяви на отримання адміністративної послуги, крім випадків передбачених законом.
- АЗ перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.
Пропонується встановити, що за платний АЗ не може бути менше ніж 20 гривень; автори вважають, що це правило допоможе оптимізувати витрати та на саме адміністрування зборів; тобто або послуга має надаватися безоплатно, або з мінімальною платою 20 гривень.
Якщо у населеному пункті відсутні установи, які надають банківські послуги, персонал суб’єкта надання адміністративних послуг або ЦНАП (включаючи територіальний підрозділ або віддалене робоче місце адміністратора) зможе здійснювати самостійне касове обслуговування суб’єктів звернення у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Це стимулювальна норма може допомогти розв'язувати проблему з оплатою адмінпослуг тим громадянам, які не користуються електронними сервісами, і при цьому у відповідних населених пунктах відсутні інші фізичні можливості для внесення плати за послуги.