Всього за роки війни він здійснив понад 200 бойових вильотів
У тіні Двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана незаслужено залишається інший військовий льотчик-кримський татарин - Абдраїм Решидов. Випробування та приниження, котрі випали на його долю, просто не вкладаються в голові!
На відміну від Амет-Хана, що літав на винищувачі, Решидов літав на бомбардувальнику. Всього за роки війни він здійснив понад 200 бойових вильотів та знищив десятки літаків, танків, машин, ешелонів та гармат противника.
За свої подвиги Абдраїм Решидов двічі представляли до звання Героя Радянського Союзу (а за деякими даними - навіть тричі). Але Золоту Зірку йому вручили лише один раз (це не рахуючи безлічі інших високих нагород).
Але мало хто знав, що творилося в душі героя. Під час злочинну депортації кримських татар, на шляху в Середню Азію помер його батько - Ісмаїл Решидов. А через рік, в 1945-му, десь під Самаркандом померла від голоду його мати Селіма.
Самому Абдраїму Решидову після закінчення війни не дозволяли оселитися в Криму. Але герой - є герой! В один з днів листопада 1967 року Решидов посадив в машину дружину та дочку і просто... відправився до Сімферополя. Він оселився в готелі «Україна» та став домагатися кримської прописки.
Після кількох безуспішних спроб Решидов направив в Москву лист та попередив, що за «бездушне ставлення» до його долі та «на честь 50-річчя Великого Жовтня» він 7 листопада вчинить акт самоспаленням.
Тільки уявіть, який переполох почався в коридорах влади! Обвішаний орденами Герой Радянського Союзу, та ще й кримський татарин, вчинить самогубство в центрі Сімферополя !
Перелякані чиновники швидко прописали Решидова в Криму (причому начальник паспортного столу приїхав до нього прямо в готельний номер).
До самої своєї смерті Абдраїм Решидов підтримував Киримли в боротьбі за повернення до Криму. В донесеннях КДБ зазначалося, що герой вів «підбурювальну роботу» і «перетворив надану йому квартиру в Сімферополі на місце зборищ татар».
Абдраїм Решидов помер 24 жовтня 1984 року. Його хотіли поховати як звичайного військового відставника, але за наполяганням однополчан героя проводили в останню путь з усіма почестями. Його нагороди несли 35 Бойових офіцерів.