Найголовніше в операції зі знищення стратегічної авіації рф– це її масштаб.
Зазвичай інноваційні речі робляться так: є невеличка група ентузіастів, у яких є якась прогресивна розробка – приміром, нова тактика у поєднанні з модернізованою технікою чи засобами. Вони цю розробку (здебільшого без офіційного дозволу начальства) тестують по ворогу. На певному етапі – успішно.
Але росіянин не спить, аналізує спроби, бачить успіх українців і організовує протидію. І коли вже відмасштабовану інновацію намагаються застосовувати масово, то стикаються з тим, що противник або вже повністю готовий, або здебільшого готовий до нової небезпеки.
Не буду тут указувати на конкретні випадки, усі ми можемо здогадатися, що деякі ураження могли б бути набагато більш масовими, якби підхід був фаховим.
Сьогодні я вщерть пишаюся колегами, бо маємо зовсім іншу картину. Вирішили стартувати з наземної платформи, керувати FPV віддалено через Інтернет, знищити найдорожчі російські літаки. І зробили це одночасно на кількох аеродромах. Знищили техніки вартістю на цілу армію.
Вдруге таке повторити буде важко. Почнуть полювати за підозрілим транспортом в околі військових авіабаз, почнуть іншими способами захищати літаки тощо. Тож група ентузіастів, котрі працювали під СБУ, змогли гарно використати це вікно можливостей, поєднавши агентурну і технологічну компоненти. Це і є спромога держави, котру так хочеться бачити в цій війні.
Є чому повчитися іншим силовим відомствам.
І не сумнівайтеся, що далі будуть ще цікаві операції. Ідей вистачає. Треба додати лише оргсприяння.
Підтримуйте інноваторів. Допомагайте долати застаріле, впроваджувати сучасне. Це наш шлях. Так виглядає і звучить наша перемога.