Ця стрічка — історія українського добровольця і Героя України. А ще, правнука Січового стрільця, вовка-штурмовика, комбата Тараса Бобанича.
Хлопчик років п'яти, ходив із матір'ю в кінотеатр на фільм «Хаммер» — йому дуже сподобався початок фільму, де українські січові стрільці розстрілювали московських окупантів. Йому сподобалося, як Тарас Бобанич стріляв із міномета по московських окупантах...
Минуло два дні з моменту показу. Хлопчик ходить з пластмасовою шаблею в руках, рубає уявних ворогів і говорить: «Я, — Тарас Хаммер. Хаммер казав не плакати, а боротися»!
Уявімо, що українські кінокомпанії, телебачення, спільно із Мінкультом, бізнесом — розпочнуть знімати фільми подібні до «Хаммера». Фільми не тільки про загиблих, але й про живих наших героїв.
Ми зможемо пробудити в наших дітях правильні думки, де буде менше московської музики і шкідливого впливу соціальних мереж. Це ж неважко насправді, просто захотіти і змінитись у бік правильних пріоритетів.
Наша перемога над московитами в наших руках. Ми самі собі заважаємо, а в цей час на фронті гинуть українські захисники, які страждають від байдужості деяких українців у тилу.
P.S. Дякую команді фільму «Хаммер» та «Ukhman & Company» за чудову роботу. Далі буде!