Колишній Головка Полтавської ОДА зібрався відчалювати і залишив “вовкам” згадку про себе, щоб назавжди його запам'ятали
Нагадаємо, що ресторан “Головка Чорноморка” це спільне дітище колишніх посадовців Полтавської ОДА Валерія Головка та Тимофія Голбана, котрі після скандального звільнення з займаних високих посад, вирішили займатися ресторанним бізнесом.
Епопея з відкриттям цього гастрономічного закладу продовжувалася кілька місяців, дати відкриття постійно змінювалися, а його власники вигрібали з загашників “останні копійки”, щоб завершити цей “шедевр”.
Ми всі розуміємо, що Валерій Анатолійович та Тимофій Тимофійович люди далекі від ресторанного бізнесу, але вкравши такі шалені кошти у нас з вами, у них навіть не вистачило розуму найняти фахівців для розробки концепції ресторану та врахування всіх нюансів специфічного бізнесу.
Відвідувачі “Головки Чорноморки”, які спромоглися прорватися до цього гастрономічного закладу, вже діляться своїми враженнями про ресторан в соціальних мережах та роблять ставки на те, скільки він зможе проіснувати та коли на фасаді з'явиться табличка “Оренда”.
До речі, враження містян від ресторану доволі неоднозначні. Чого лише вартує алюмінієвий посуд та черпаки, з яких відвідувачам ресторану пропонують скуштувати “вишукані страви”.
Також ресторан зустрічає відвідувачів доволі пафосним, але від цього не менш незручним, інтер'єром. Особливою уваги вартують мармурові сходи, котрі коштують шалених грошей, проте створюють незручності для відвідувачів (дуже слизькі) та небезпеку падіння та отримання травм.
Апогеєм марнотратства та несмаку можна назвати стіну оздоблену мушлями та русалку на стіні ресторану. Краще б власники подбали про клієнтів та встановили гарні витяжки, адже відвідувачі скаржаться, що після відвідин ресторану, їхній одяг має специфічний запах, ніби в ньому дуже довго смажили рибу.
Але не інтер'єром єдиним...
Екстер'єр ресторану “Головка Чорноморка” яскраво ілюструє ставлення власників пафосного VIP закладу до громадян, правил, законів та естетики.
На фасаді ресторану було розміщено справжній човен. Причому, розміщено його було так, що він просто нависає над тротуаром і над головами перехожих. Дана конструкція лякає містян і вони воліють обходити її стороною, адже мають острах, що кількасот кілограмова конструкція може впасти людям на голову.
Отже, ми бачимо, що Головку та Голбану байдуже на думки оточуючих, вони все роблять так, як звикли, на свій власний розсуд, плюючи з високої гори на закони, правила та людей.
До речі, як вдалося встановити нашим колегам із PTV, власники ресторану не отримували жодних дозвільних документів на встановлення даної конструкції на фасаді закладу. Власники не отримали паспорту на встановлення даної конструкції, як це передбачає чинне законодавство, у зв'язку з чим КП “Полтава-Сервіс” вже направило відповідне звернення до інспекції з контролю за благоустроєм і тепер вона має вирішувати, що робити із човном, який нависає з фасаду ресторану. А доки всілякі комісії та чиновники будуть вирішувати дане питання, безпека містян, котрі щодня ходять поруч з рестораном, буде під загрозою.
Адже мало хто знає, що Валерій Анатолійович є справжнім гурманом не лише в області гастрономії (про що свідчить його любов до Ризьких шпротів, Іспанського хамону та бичків з лиманів Миколаївщини ), а ще й дуже перебірливий в музиці. І це не дивно, адже свою кар'єру він розпочинав торгуючи на ринку відеокасетами з порно, привезеними з Німеччини, та аудіокасетами з блатною музикою 90-х.
Після порушення проти нього та його посіпак кримінальної справи і тісного спілкування з детективами НАБУ, піліціянтами та працівниками прокуратур різних рівнів, Головко надихається піснями групи “Лукьяновка” та творчістю покійного Михайла Круга.
Після кількох наших попередніх публікацій, блотна душа Валерія Головка, яку він ретельно старається приховати (безрезультатно ), готується до відправки на Пушкіна, 48 чи до діда Лук'яна (в залежності від визначення підслідності). Про це може свідчити й наявність алюмінієвого посуду в ресторані “Головка Чорноморка”, де Головко, Пісоцький, Голбан і компанія готуються до нелегкої долі арештантів Українських СІЗО, в яких платні камери вже давно зарезервовані їхніми більш далекоглядними колегами корупціонерами, а Головку з компанією залишиться вдовольнятися загальними камерами й місцями біля туалетів (інші їм за статусом не передбачені).
Улюбленою піснею Валерія Анатолійовича, віднедавна стала композиція М. Круга “Кольщик”.
Повісивши човен на фасаді свого ресторану, Головко (який найближчим часом збирається відчалити з Полтави) “запропонував містянам х...й , щоб вони назавжди його запам'ятали”.
А ми, тим часом продовжуємо слідкувати за долею корупційної справи Головка, Голбана та Пісоцького і щоденно втрачаємо віру в адекватність наших правоохоронних органів, адже до цього часу фігурантам не було вручено підозри та не подано клопотання про продовження строків досудового розслідування, які невпинно спливають.
Насамкінець, хочемо нагадати Головку і компанії, що крім суду Іменем України є ще суд Народний та суд Божий, що яскраво нам продемонстрували події 2014 року і сміттєва люстрація, це не найгірше з того, що може статися.